Починаючи з січня, столичні активісти одного з київських районів розпочали "повстання справедливості" проти протизаконного формування складу громадської ради при райадміністрації, яка по суті залишається єдиним вагомим "інструментом" впливу людей на рішення місцевої влади. Представники активної громади відзначають, що у такий спосіб місцева влада прокладає собі шлях до необмеженого спектру дій. Тільки однією з можливостей, до якої у новоспечених членів ради відкривається доступ, є "освоєння" мільйонів, виділених, скажімо, на реконструкцію парку чи іншої зеленої зони. І ось днями довгоочікуване голосування все ж відбулося: фактично жоден з представлених претендентів не був знайомий жителям, тож голосувати довелося "наосліп". Подробиці дізнавалися Знай.ua, поспілкувавшись з одним із місцевих активістів Святошинського району Тарасом Рибаченком.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
-Які порушення Вам вдалося виявити в ході формування нової громадської ради?
-Загалом, стає очевидно, що Святошинська адміністрація зробила все, аби до складу новообраної громадської ради увійшли підконтрольні їй люди. Безпосередньо, до процесу причетні Ірина Жидченко та Андрій Трамовецький – другий заступник та в.о. голови Святошинського району.
Цікавим є те, що пані Жидченко пережила 3 президентів на своїй посаді. "Що ж вона такого корисного робить, що будь яка влада не може зняти цю пані на посаді? Де ті зміни, за які ми голосували?". Ці питання я адресую президенту і сподіваюсь на реакцію з боку пана Володимира Зеленського.
Перші відкрито сумнівні дії були зафіксовані ще в січні – на етапі формування ініціативної групи, яка має забезпечити незалежний відбір членів майбутньої громадської ради. Та от тільки про "незалежність" і казати нічого – усі дії були чітко прораховані: час зборів постійно замовчували від місцевих мешканців, аби до списків потрапили "обрані" люди, контрольовані зверху.
Таке формування ініціативної групи з 8 членів, до складу якої увійшло 4 співробітники адміністрації та 4 фіктивних представника "незалежної" громадськості, є неприпустимим. Наприклад, одна з них - Світлана Сова, яка має пряме відношення до процесу керування Комунальною організацією ЦСПК "Щасливе дитинство" з фінансуванням у майже 10 млн грн. Вже стає очевидним, що використовуватимуться старі "методи": адміністрація зможе проштовхувати сумнівні рішення, не маючи жодних важелів контролю.
А вже, власне, під час подачі заявок члени ініціативної групи закрили очі на великі помилки в документах: незважаючи на усі попередження про незаконність дій та відсутність багатьох осіб, що обов'язково мають бути присутні під час затвердження списків, вони все ж внесли заборонені корективи в документ.
В решті решт, до списків потрапили 120 організацій, жодна з яких не розповіла про себе – більшість з них взагалі не знайома місцевим мешканцям та громадським активістам. Але обирати довелося саме з них.
Виходить, що керівництво Святошинської адміністрації разом зі своїми посіпаками вкотре використала адмінресурс, аби створити кишенькову громадську раду. А реальними проблемами в районі ніхто не займається – за відповідною "схемою", вигідною для представників верхівки адміністрації, збиралася і більша частина громадської ради попереднього скликання.
-Які об'єкти можуть стати яскравими прикладами?
-Наявність заздалегідь лояльних осіб до будь-яких намірів місцевої влади та поновлення у списках людей, які впродовж попереднього року дискредитували діяльність громадської ради, – прямий факт створення недієвого та провладного органу. І замість того, аби контролювати дії чиновників та опікуватися проблемами жителів, в результаті ми отримаємо чергові забудови зелених зон та сумнівні реконструкції.
Одним із гучних питань стала масова незавершена реконструкція місць відпочинку. Одним з яскравих прикладів став парк "Юність", на відновлення якого було виділено понад 47 млн грн. Незважаючи на те, що усі вони вже були освоєні, людям й досі доводиться ходити по незаасфальтованих доріжках серед куп будівельних матеріалів.
Ще одним у переліку став один із улюблених парків жителів Борщагівки – ім. Генерала Потапова, "недореконструкція" якого привернула увагу багатьох місцевих мешканців. Три роки, впродовж яких і мали б втілитися в життя кроки з поліпшення благоустрою, перетворилися на суцільну боротьбу громади проти органів районної влади. Відповідні роботи розбили на 3 роки. В результаті було заасфальтувано лише дві третини парку, посадили декілька дерев, поставили лавочки – на тому все завершилося. Але у 2019 році каденція завершилася і проблеми стали очевидними: асфальт не доклали, доріжки не добудовані і решту робіт також не доробили.
Схожа ситуація і з парком "Совки" – там теж так і не вдалося дочекатися облаштування. У 2019-му на реконструкцію парку "Совки" було виділено понад 70 млн грн. Цікаво, скільки реконструкцій шкіл і дитячих садочків можна було зробити за ці кошти. А ось на доріжки в парку мільйонів не вистачило: "Потрібно ще", – кажуть районні посіпаки.
Проте, місцеві активісти стверджують, що здаватися не збираються і боротимуться із вищезазначеним свавіллям. Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
