Якщо у тривалий період злив, яким запам’ятався цьогорічний травень, жителям столиці доводилося приймати душ у дірявих автобусах, то поїздки у 30-градусну червневу спеку кияни, взагалі, зненавиділи. Душні салони, прогріті під палким сонцем до 45 градусів, зламані вікна, які не можна відчинити, – звичайний маршрут на роботу для багатьох перетворився на справжнє пекло. У той час, як інші європейські столиці давно спромоглися удосконалити власну транспортну систему і назавжди позбутися застарілого "брухту на колесах", Київ поки може похизуватися лише окремими заміненими новими вагонами. І то, як виявилося, більшість з них команда Кличка придбала із російськими запчастинами, сплачуючи кошти країні-агресору. Що ж призвело до такого ганебного стану речей, дізнавалися Знай.ua.

"Навіщо нам новий міст, якщо ми вимушені їздити у "духовках" на колесах?!"

Масові обурення на нестерпну духоту та жару у міському комунальному транспорті чути не лише у салонах старих тролейбусів, трамваїв чи то на зупинках. Люди продовжують надсилати відповідні скарги до Контактного центру 1551.

"В нових вагонах на Червоній гілці метро, що пройшли капремонт на Крюківському вагонобудівному заводі неможливо їздити в спекотну погоду. В вагонах температура за 45 градусів, це не є допустимо за нормами", – скаржиться киянин в заяві № М-17419, зареєстрованій 24 червня.

На нелюдські умови проїзду скаржаться жителі різних районів міста.

"Ну, як можна випускати на рейс тролейбус, у якому третину вікон просто неможливо відкрити, а сидіння прогріваються ще сильніше, ніж з вікон сонце жарить?! На такий мотлох я неодноразово натрапляла і на Петрівці, і на Мінському масиві, і на Лівому березі. От навіщо нам той новий міст, який влетів у 400 мільйонів, якщо люди місяцями живуть без гарячої води і вимушені їздити у "духовках" на колесах?!", – обурюється мешканка Оболонського району Ольга Ярмуш.

Також чимало мешканців скаржаться на застарілі трамваї, що вже не перший десяток років курсують до улюбленого місця відпочинку багатьох киян – Пущі-Водиці.

"Власники маршруток економлять, змушуючи киян їздити на непридатному транспорті, а міська влада будує пішохідні мости замість закупки нового комфортного чи хоча б гідного ремонту старого транспорту. Здоров’я киян під загрозою. Якщо уявити, що людина витрачає близько 2 годин на день в громадському транспорті при температурі 40градусів, безперечно, це є дуже небезпечно. Важко повірити, що в 21 столітті в центральній країні Європи люди вимушені їздити в транспорті без кондиціонерів", – зазначає голова київського осередку політичної партії Миколи Томенка "Рідна країна" Олександр Федоренко.

За словами Олександра Федоренка, варто звернути увагу і на дотримання нормальних умов праці водіїв, які працюють в умовах 40-градусної спеки – вони ризикують не лише своїм життям, а й життям пасажирів.

"Можливо,столичні чиновники, які цим транспортом не користуються, побачать показники, що фіксуються у 30-градусну спеку,і хоча б тоді задумаються про киян. В трамваї заміри показали  +41 градус, а в кабіні водія більше 50!У салоні тролейбуса температура сягає + 43. В маршрутці теж приблизно 40, а от біля водія цілих 46 градусів", – наголошує Олександр Федоренко.

Більшість запчастин – з країни-агресора

Незважаючи на гучні заяви щодо придбання нових одиниць комунального транспорту, виявляється, за роки мерства Віталія Кличка, на маршрутах його не побільшало. 

"За часів правління Кличка кількість рухомого складу комунального транспорту не збільшилася, хоча він щороку звітує про масштабні закупівлі. А те, що саме закуповується, викликає багато питань. Наприклад, польські трамваї Pesa, яких було придбано найбільше, вони з російським обладнанням – Польща спочатку робила це замовлення для Москви. Ті ж самі 17 тролейбусів "Богдан", які були закуплені у 2017 році: двигуни Псковського заводу, який працює на Оборонпром Росії. Все тягове електрообладнання для тролейбусів і навіть покришки теж були російського виробництва", – підкреслює депутат Київради Прохор Антоненко.

Та, варто зазначити, що окрім обурливого походження, псковські двигуни придбаних тролейбусів "Богдан" ще й за якістю значно гірші за наш український аналог – на відміну від харківських, вони перегріваються.

Український виробник – "за бортом" корупційних домовленостей

Виявляється, що цілком доступна альтернатива необхідної техніки існує і в Україні.

"На момент закупівлі існувала маса інших варіантів. Могли купувати і у нас в Україні, і у інших виробників, а не збагачувати країну-агресора. Але ж керівництво міста про все це знало. Я вже не кажу про те, які постійно скандали відбуваються з тендерами по закупівлі рухомого складу, як прописуються умови під "потрібних" виробників, завищуються ціни – а платять за це все кияни з коштів міського бюджету", – говорить депутат Київради Прохор Антоненко.

Про вигідність провертання саме таких процедур закупівель для певних "кишень" стверджують і інші політики. 

"Це ж очевидно, що усі ті схеми, напрацьовані попередньою владою за часів Януковича, продовжують працювати і сьогодні. Як можна не підтримувати вітчизняне виробництво, якщо практично все це можна придбати у нас?!", – відзначає Олександр Федоренко, голова київського осередку політичної партії Миколи Томенка "Рідна країна".

Новий транспорт розбирають "до скелету"

Та розвиток транспорту – це не тільки закупівля рухомого складу, а й неналежне утримання.

"Рухомий склад, який є, треба ремонтувати і в належному стані його утримувати, щоб він працював впродовж визначеного строку. Бо неодноразово траплялися такі випадки, коли щойно придбані одиниці транспорту ходять пару років, а потім їх потихеньку розбирають і списують. Якщо закупили, скажімо, 10 одиниць, а за цей час через халатність вивели з експлуатації стільки ж, то від того транспорту не збільшиться", – підкреслює депутат Київради Прохор Антоненко.

Незважаючи на ступінь поломки, на заміну навіть дрібної деталі можна чекати місяцями. І ще не факт, що дана одиниця транспорту потім, взагалі, знову вийде на маршрут.

"У "Київпастранса" немає своїх складів, куди закуповуються і де зберігаються запчастини. Система зроблена таким чином, що якась фірма виграє тендер на постачання запчастин і вона має виконувати постачання необхідного обладнання на замовлення автотранспортного підприємства. АТП робить заявку на певну деталь і, якщо її немає на складі, то чекають  – тож поки вона дійде до зламаного автобуса чи тролейбуса. Так може пройти чимало часу", – наголошує Прохор Антоненко.

Головна проблема полягає у тому, що за цей час з цієї одиниці транспорту можуть вже зняти низку інших деталей, аби замінити зламані запчастини на іншому рухомому складі.

"У такий спосіб може розбиратись навітьабсолютно нова техніка, яка може ще багато років експлуатуватися. Як наслідок безгосподарності в КП "Київспастранс", на АТП № 7 у такий спосіб було фактично виведено з експлуатації близько 700 одиниць. До минулого року цей процес можна було хоча б якось відстежувати і контролювати – до того, як команда Кличка не змінила систему списання комунального майна, – пояснює депутат Київради. - Раніше транспортна комісія і депутати на сесії мали можливість дізнатись, в якому стані пропонується списати техніку - чи це один "скелет", чи вона в комплектації, в якій була знята з експлуатації. А в минулому році зробили так, що цей процес відбувається без залучення депутатів, тобто хоч якійсь, але контроль пропав".

Таким чином, ця зміна правил робить процедуру неофіційного розібрання комунального транспорту, на закупівлю якого були витрачені мільйони бюджетних коштів, ще доступнішою.

У свою чергу, ми спробуємо з'ясувати деталі "транспортного життя" столиці. Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.

Раніше Знай.ua писав про хід будівництва метро на Виноградар: на якому етапі хід робіт, фоторепортаж.

Також Знай.ua повідомляв, що за земельний "дерибан" меру Кличку загрожує зняття з посади та строк.