Головна особливість Хрещатика, відома кожному українцю, – це, звісно ж, алея зелених каштанів. Та нині на центральній вулиці столиці її не побачити. З кожним роком ситуація із озелененням головної вулиці Києва стає все гіршою. Пусті клумби, "іржаве" листя та обрізані пеньки – ось, що залишилося від колись пишних та квітучих дерев. Скільки коштів було виділено "Київзеленбуду", чому головна "родзинка" Хрещатика перетворилася на випалену землю та коли планується відродження дерев, дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
"Алея смерті дерев" – як результат відмиття бюджетних коштів
Сьогодні на ділянці від Майдану Незалежності до вул. Б.Хмельницького все частіше замість дерев зустрічаються пусті клумби, зарослі травою та ледь помітними пеньками.
"Ми так хотіли з чоловіком побачити видатний Майдан та Хрещатик: все гарно, але ж ці понівечена "алея смерті дерев" нас просто вразила. Як ми бачили, тут поруч міська адміністрація – невже у її працівників серце не йокає, коли вони у вікно дивляться? Тут же довжина ділянки невелика – можна хоч щодня поливати. Ми ось з величезним городом та садом справляємося, не маючи навіть спеціальної техніки", – ділиться з нами Олена Кравтенко, мешканка Полтавської області.
Подекуди ледь живий каштан можна побачити аж через 3 – 4 прольоти.
"Головною причиною того, що ми бачимо на Хрещатику і не тільки, є розкрадання бюджетних коштів. Керівництво "Київзеленбуду" через тендери нескінченно відмиває гроші через "прокладки" та підставні фірми, виводячи їх на особисті рахунки. А потім вже ці фірми-прокладки, на які виводяться шалені суми з бюджету, наймають за копійки працівників, які не розбираються ані в агротехніці та не є навіть спеціалістами в даній сфері – бо решта коштів вже розграбована", – зазначає еколог, працівник Національного природного парку "Голосіївський" Олександр Соколенко.
Капітальний ремонт зелених насаджень на Майдані Незалежності був виконаний восени 2013 року.
"Зелені насадження по вул. Хрещатик вздовж проїжджої частини та по бульвару вулиці було оновлено у 2013 році. Під час цих робіт було висаджено 289 саджанців каштану. Частина дерев вздовж вул. Хрещатик засохли та були видалені. На їхньому місці висаджено саджанці ялини європейської Nidiformis та ялівцю горизонтального Blue Chip", – повідомляють в КО "Київзеленбуд".
Та от "в живих" із цих майже 300 висаджених саджанців, схоже, залишилися одиниці. І то більшість з них зараз – з повністю засохлим листям.
А от на питання, коли, нарешті, планують відродити та оживити Хрещатик, столичні озеленювачі надали, взагалі, абсурдну відповідь.
"Наступне оновлення зелених насаджень по вул. Хрещатик може бути проведено в рамках реконструкції зазначеної вулиці. Разом з тим, силами підприємства за рахунок поточних видатків щорічно здійснюється благоустрій вул. Хрещатик та Майдану Незалежності: висаджування чагарників, створення квіткових композицій, вертикальне озеленення на опорах освітлення, створення газонного покриття тощо", – зазначають у КО "Київзеленбуд".
"Псевдоозеленювачі" роками калічать клумби і дерева
Аби хоч якось скрасити жахливу реальність, в прес-службі КО повідомили про ніби важливий крок в озелененні головної вулиці столиці.
"Восени 2017 року вздовж вул. Хрещатик було висаджено 10 експериментальних дерев громадською організацією "Столичні ініціативи" в рамках проекту "Обери дерево для Хрещатика". Серед них: вишня пташина Plena, горобина проміжна Brouwens, в’яз New Horison, платан кленолистий, клен гостролистий Royal Red, каштан Briotti, клен гостролистий Columnare, дуб звичайний Fastigiata Koster, граб звичайний Fastigiata", – відзвітували в "Київзеленбуд".
Втім, навіть з цим десятком дерев, схоже, міським озеленювачам не вдається впоратися.
"Навіть ініціатива КО "Київзеленбуд" висадити на алеї платани замість засохлих каштанів зазнала б краху – це доводить стан висадженого у "показовому" контейнері одного такого екземпляру, який теж сьогодні майже висох. При цьому, у якості аргументу Зеленбуд приводило те, що платани, на відміну від традиційного квіткового символу Києва, не потрібно так часто поливати", – відмічає еколог, працівник Національного природного парку "Голосіївський" Олександр Соколенко.
За словами експерта, внаслідок систематичного відмивання коштів витікає і друга серйозна причина гибелі дерев – непрофесіоналізм найнятих за найменшу оплату праці робочих.
"Їм накажуть поливати – вони їздять зі шлангами та змивають квіти з клумб. Вони не вміють саджати газони, доглядати за ними, не знають, як правильно вводити азот під дерево. І все це у Києві відбувається роками – зокрема, і на Хрещатику. Вони навіть цю показову ділянку під КМДА з кількома іншими деревами, яку Зеленбуд висадив в минулому році, не поливають", – розповідає еколог Олександр Соколенко.
На дерева грошей не знайшлося, а на оплату праці пішло 50 млн
Знай.ua вирішили дізнатися, скільки коштів було виділено з міського бюджету головним столичним озеленювачам. І виявлена сума виявилася просто космічною.
Згідно із наказом № 134 від 5 березня 2018 року, Департамент комунальної власності КМДА затвердив фінплан КО "Київзеленбуд" у розмірі 419 млн грн. Це майже вдвічі більше, ніж у 2017 році.
Варто зазначити, що в графі "Витрати на оплату праці" сумарно було виділено майже 50 млн грн.
Хоча, згідно з документом, плани у зеленбудівців були "наполеонівські" – у 2018 році КП УЗН міста планувалося висадити 10 тисяч саджанців дерев та 45 тисяч кущів.
300 нових саджанців обійшлися б у 50 тис грн
Як виявилося, класичний Кінський каштан, або Гіркокаштан, якими "Київзеленбуд" звик засаджувати місто, – це вид, який не зовсім добре витримує умови сильного забруднення повітря.
"Якщо на Хрещатику забрудненість повітря у 5 – 7 разів перевищує норму, відповідно, білий каштан страждає, не може повноцінно рости і розвиватися. Ознаками такого впливу є завчасне опадання листя та повторне цвітіння наприкінці літа – усі ці аномалії призводять до виснаження дерева, в результаті чого воно просто гине", – каже працівник Національного природного парку "Голосіївський" Олександр Соколенко.
За словами експерта, на Хрещатику можна саджати або інші види дерев, або інші сорти Гіркокаштану. Наприклад, той же Бріоті почував би себе краще, ніж білий. Але і це не ідеальний варіант, тому що їх вражає грибок мучниста роса, яка ослаблює дерево. До того ж, даний сорт страждає від стовбурової гнилі – це захворювання "підкосило" чимало дерев на головній вулиці міста.
"Перший варіант – це червоний Кінський каштан. А другий, ще більш вдалий варіант, був би Каштан їстівний. Це дуже красиве декоративне дерево, яке починає цвісти у червні. Він не страждає від забруднень повітря, дуже довго стоїть із зеленим листям – до початку листопада", – відзначає еколог Олександр Соколенко.
Дану пропозицію експерт озвучував і на нараді "Київзеленбуду", проте не здобув їхньої підтримки.
"Спеціалісти-ботаніки аргументували тим, що Каштан їстівний, як показує приклад деяких європейських міст, страждає від специфічної форми рака. Однак, це проявляється лише на великих популяціях, яких в Києві просто немає – у нас є окремі екземпляри. Тому, якщо ми посадимо навіть цілу алею на Хрещатику, навряд чи б вони були пошкоджені захворюваннями монокультур", – пояснює еколог.
Як з'ясували Знай.ua, саджанці каштану Бріоті можна придбати на українському ринку від 3200 до 6330 грн за одиницю.
Якщо купувати 300 одиниць, що сумарно наближено до кількості дерев, висаджених "Київзеленбудом" у 2013 році вздовж Хрещатика, то вони обійшлися б від 960 тис грн до 1 млн 890 тис грн.
А це у рази менше, ніж навіть одна десята від виділених у 2018 році 419 млн грн.
Ще економнішим був би варіант придбання Каштану їстівного – один саджанець обійшовся б у 170 грн. А 300 одиниць, відповідно, коштували б всього 50 тис грн.
Яка сума коштів виділена КО "Київзеленбуд" цього року та на що саме вони мають піти, читайте у подальшому на порталі Знай.ua.
Раніше Знай.ua писав, що за земельний "дерибан" меру Кличку загрожує зняття з посади та строк.
Також Знай.ua повідомляв про те, на якому етапі будівництво метро на Виноградар: фоторепортаж.
