Впродовж кількох останніх років кияни стільки разів чули про чергове відтермінування запуску е-квитка для громадського транспорту, обіцяного мером Києва Віталієм Кличком ще на початку його каденції, що вже перестали в це вірити. А підготовчий же період, що значно розтягнувся у часі, не полегшив умови пересування, а лише додав зайвих проблем. Не помітили містяни і покращень ані в умовах проїзду, ані в графіку курсування громадського транспорту. Як з'ясувалося, причиною цьому стали величезні відкати, що, за словами колег "по цеху", стали головною складовою в налагодженій системі співпраці як з приватними, так і з комунальними перевізниками – в наслідок "тіньових домовленостей", повз бюджет міста йдуть мільйони, а то й мільярди, прибутків. А "родзинкою" стало наполегливе просування скандальної "автобусної афери", у якій, за словами столичних депутатів, чиновники намагаються "накрутити" близько 10 млн євро. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Все вирішують зв'язки та "відкати": "в долі" і маршрутчики, і комунальні перевізники
Кінцевою датою повноцінного впровадження е-квитка у Києві мало б стати 1 липня цього року. Але знову не склалося – мер Києва Віталій Кличко повідомив про чергове відтермінування до 1 січня 2021 року. І, як виявилося, цей крок був передбачуваним.
"Тема е-квитка пов'язана із корупційними надходженнями київській міській владі, тому зараз ніхто з її "верхівки" не зацікавлений у його реальному впровадженні. Зокрема, у прозорому контролі за пасажиропотоками, оскільки тоді всі розумітимуть, скільки насправді має коштувати проїзд, чи обґрунтована нинішня його вартість, реальну кількість пільговиків та скільки треба датувати з бюджету. А у нас навіть в комунальному транспорті валідатори повноцінно не працюють. В КМДА продовжує вдало працювати вибудована схема з розкрадання бюджетних коштів з пасажирських перевезень, тому, насправді, Кличко просто домовився зі своїми бізнес-партнерами "заморозити" це питання ще, щонайменше, на рік", – зазначає депутат Київради Прохор Антоненко.
Ситуація із приватними перевізниками у місті не менш критична.
"Половина наземного громадського транспорту у Києві – це маршрутки, тіньовий обіг готівки яких складає понад 4 млрд грн. Якби це був комунальний транспорт і плюс ефективно працював, мільярди б йшли не перевізникам, а до міського бюджету. Сьогодні у Києві відкрито 158 автобусних маршрутів загального користування, які працюють в режимі маршрутного таксі. Так от з них з діючими договорами лише близько 85, а 71 – з недіючими: у 56 закінчився термін дії, 15 було розірвано, у зв'язку з невиконанням інвестиційних домовленостей. А без договорів – це означає, що вони не сплачують жодної копійки в міський бюджет. Конкурси не проводяться роками – вони платять відкати. А про контролювання роботи маршрутчиків і мова не йдеться: у якому салоні вони перевозять людей, чи дотримуються належного інтервалу, щодо технічного стану транспорту тощо", – відзначає Прохор Антоненко.
Одним з останніх кричущих прикладів наслідків такого недбальства став шокуючий "розпад" однієї зі столичних маршруток, у якої прямо на ходу із пасажирами в салоні відлетіли 2 задніх колеса - інцидент чудом не завершився масовою трагедією.
Це сталося прямо на Північному мосту посеред білого дня, коли водій славнозвісного "Богдану" їхав у потоці машин – на щастя, ніхто серйозно не постраждав, але результат був би катастрофічним, якби це сталося у години пік чи у випадку .
"Перевізники умисно приховують кількість перевезених пасажирів, завищують кількість пільговиків, не обліковують половину квитків – відтак половина грошей йде "чорною" готівкою до того самого Кличка. Це все також дає змогу встановлювати необґрунтовано завищені тарифи на проїзд в громадському транспорті, від чого страждають звичайні кияни", – відзначає Прохор Антоненко.
Як підкреслив депутат Київради, якщо рівнятися на розвинені європейські країни, то при найманні транспортного перевізника місто має розігрувати не маршрути, як зараз, а перевезення відповідної кількості кілометрів – це ще один фактор реального поповнення бюджету. Окрім того, важливо викорінити існуючу "схему" наживання приватних перевізників, які щороку виставляють місту рахунок за начебто перевезених пільговиків, без е-квитка та валідаторів.
Мільйони – на папір: на закупівлю квитків виділяють космічні суми
Втім, як виявилося, мільйони з міського бюджету ідуть на супроводжувальний паперовий атрибут.
Одним з останніх замовлень КП "Київпастранс", опубліковане на Prozorro 5 серпня, звучить як "Друкована продукція з елементами захисту" (разові квитки для оплати проїзду в транспорті загального користування, штрафні квитанції)". А його очікувана вартість сягає майже 1 млн грн.
При цьому, буквально кілька днів тому був укладений ще один "паперовий" договір на 48 тис грн.
В період пандемії, коли у соцмережах практично впродовж усього карантину систематично з'являються "пости жаху", в яких користувачі описують умови перебування у столичних медзакладах, ці цифри виглядають, взагалі, просто абсурдно.
Втім, попри "лідерство" столиці за кількістю хворих на COVID-19 та відсутність налагодженого контролю влади за дотриманням запобіжних заходів у громадських місцях, у серпневому переліку укладених договорів КП "Київпастранс" можна знайти і в рази більшу суму. Це "Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (вогнегасники і пожежний інвентар)", що обійдеться у 3 млн 124 тис 709 грн.
На кону – 10 млн євро: вирішальну правку проштовхнули "під прикриттям"
Проте, ще більш кричущим "доповненням" пріоритетних транспортних витрат столичної влади має стати закупівля нової партії автобусів на космічну суму у понад 1 млрд 526 млн 961 тис грн.
Мова йде про Договір фінансового лізінгу, що, за ствердженням депутатів Київради, які вже більше ніж півроку вимушені працювати під "тиском" провладної більшості та протизаконного обмеження їхньої діяльності, передбачає умисну накрутку у 10 млн євро.
"У відкритому доступі є такі базові комплектації – маленькі (80 м) по 155 тис євро, а в договорі 202 тис євро, великі (120 м) – по 215 тис євро, а в договорі 280 тис євро. Тому я впевнений, що цей лізинг – це просто чергова афера більшості, яка в обхід тендеру через "фірми-прокладки" намагається накрутити майже 10 млн євро", – зазначає депутат Київради Святослав Кутняк.
Як підкреслює депутат Київради Прохор Антоненко, незважаючи на те, що звичайний кредит, на відміну від лізингового, обійшовся б киянам значно дешевше. Але такий "формат" був обраний недаремно – у такий спосіб процедура здійснюється без проведення тендеру.
"Лізинг дозволяє не тільки обирати постачальника послуг, а і впливати на умови договору. Наприклад, чому ніхто не говорить, що у нас, згідно з договором, 11,5 % річних? Це ж великий відсоток. По-друге, як казав Кличко, окрема доплата іде за валідатори, а що це за валідатори, які коштують близько 30 % вартості? Тому я просив б направити запит на додаток специфікацій із зазначенням вартості валідаторів, ремкомплектів, кондиціонерів, гарантія на обслуговування, щоб всі кияни бачили", – наголосив на одній з профільних комісій депутат Київради Святослав Кутняк.
Про значно дешевші варіанти, на відміну від прописаних у договорі із постачальником ТОВ "Автомобільна компанія "УКРАУКРАВТОРГ", стверджують і експерти. Це – далеко не єдиний виробник, послугами якого можна було б скористатися, при чому за значно меншу ціну.
Як підкреслює експерт в транспортній сфері Олександр Кава, місто може собі дозволити закупити ці автобуси напряму з бюджету, провівши відкритий конкурс і отримавши найкращу цінову пропозицію, а схема лізінгу, яку так активно намагається проштовхнути столична влада, передбачає чималу переплату з "кишень" киян.
"Київська влада навмисно вводить схему лізингу, в наслідок чого доведеться суттєво переплачувати з міського бюджету. Якби не було лізингу, влада мала б проводити відкритий тендер, де різні виробники могли б представити свої цінові пропозиції. А тут ми бачимо, що схема лізингу використовується, зокрема, і для того, щоб обійти закупівлю по Закону про держзакупівлі. В цьому вже можна вбачати певні корупційні діяння, оскільки конкурсу прозорого не було, як і цінових пропозицій інших виробників. А самі лізингові платежі – великий потенційний корупційний механізм з відкатів", – зазначає зазначає експерт в транспортній сфері Олександр Кава.
До речі, ще навесні знайшлися постачальники, які за цю ж суму готові були б надати на 20 автобусів більше.
Та, схоже, дана пропозиція, як і решта "економ-варіантів", які могли б бути у разі проведення відкритого тендеру, столичних чиновників не цікавлять. Про це свідчать нещодавній "хід конем" першого заступника голови Постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Олеся Маляревича.
Варто зазначити, невід'ємним положенням для затвердження даного договору відповідне рішення мало обов'язково отримати "Так" від 2 комісій – бюджетної і транспортної, на останній з яких воно не набрало необхідної кількості голосів.
Як підкреслює Прохор Антоненко, на передостанньому засіданні сесії Київради Маляревич з голосу подав внесену на бюджетній комісії правку до проекту рішення "Про визначення АТ" Комерційний Індустріальний Банк "уповноваженим банком за кредитними договорами, укладеними відповідно до Положення про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в Києві", не уточнюючи, про що саме йдеться мова – в результаті всі тихенько проголосували.
"Насправді ж, це була правка щодо виключення пункту 2 з рішення про лізінговий договір, в якому говорилося про обов'язкове проходження двох комісій. За нашою інформацією, саме Странніков, Маляревич та Святаш прийшли до Кличка і запропонували йому цю аферу з 10 мільйонами, на що Кличко погодився і далі вони лобіювали це рішення усі разом. Цим самим, тепер вони розв'язали собі руки і можуть далі просувати свою аферу", – підкреслює Прохор Антоненко.
Кияни вимагають відповідей: "Головна причина аварійності маршрутних перевезень – це корупція"
Мешканці міста теж не залишаються в стороні і систематично підіймають тему "транспортних ляпів" нинішньої влади у соцмережах.
"Пане Кличко, а хто порахує, скільки місто не отримує коштів в бюджет, які платять мільйон громадян щоденно в маршрутках і ніхто ніякого квитка не видає. Тобто ці кошти не рахуються, особливо заважаючи, що спальний район міста без метро", – звертається до столичного голови на офіційній сторінці Віталія Кличка киянка Марія Глівінська.
"Головна причина аварійності маршрутних перевезень – це корупція, відсутність контролю лише похідна від цього. Якщо за хабар не притягують до відповідальності, а навпаки підвищують на посаді, то заручники в нашій ситуації лише пасивні громадяни, що користуються даним видом транспорту", –відзначає киянин Дмитро Заброда.
І, взагалі, за станом розвитку, а точніше "застою", транспортної системи кияни оцінюють за найнижчим балом, відзначаючи, що Київ навіть не дотягує низки обласних центрів України.
"За цей рік був в 10 містах України, 5 обласних центрах, з усією відповідальністю кажу, що в Києві найгірша транспортна система!", – наголошує автор одного з коментарів, киянин Іван Нечай.
А дехто пропонує міському голові особисто пройти "екстрим-випробування" і проїхатися у спекотний день на автобусі чи електричці.
Ми і надалі слідкуватимемо за ситуацією в столиці, тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
