Через пандемію коронавірусу у світі помітно зріс попит на велосипедний транспорт. Уряди Великобританії та Франції, наприклад, прямо рекомендують громадянам пересідати на велосипеди, аби розвантажити громадський транспорт. Мовляв, скупчення людей в автобусах, трамваях і метро загрожує новим сплеском захворюваності. Україна сама змогла переконатись у цьому у червні, коли з відновленням руху громадського транспорту показники кількості нових хворих різко зросли.

Про це пише "Главком".

У всьому світі велосипедна інфраструктура розширюється і її розвиток йде швидкими темпами, то в України, судячи з усього, особливий шлях. 

14 травня 2020 року, практично в розпал карантинних заходів, уряд ухвалив постанову, за якою таксі тепер можуть користуватися виділеною смугою для громадського транспорту. Саме цією смугою (крайньою правою) мають, згідно з Правилами дорожнього руху, пересуватися і велосипедисти. 

За минулі три місяці велоактивісти вже двічі влаштовували так звані лежачі протести біля мерії Києва, вимагаючи реакції на часті випадки загибелі велосипедистів на вулицях міста та вжити заходів щодо організації велосипедної інфраструктури.

Велосипедист, фото з вільних джерел
Велосипедист, фото з вільних джерел


Світ тисне на педалі

Популярні новини зараз

Тарасу Тополі розірвало серце "відступництво" білоруської опозиціонерки Тихановської: "Слабка беззахисна жінка"

Фітнес-модель Ана Чері показала улюблену позу в ліжку, міні-топік ледь не порвався

Центр Львова усіяний мертвими тілами, городяни нажахані: "Вже не вперше"

На вулицях Львова розцвіла "квітка смерті" - страшно прекрасна

Показати ще


Велосипедний злам у Європі стався у середині 70-х. Тоді в результаті енергетичної кризи люди масово стали опановувати двоколісний транспорт. 

Але в Європі відразу ж постала проблема, яка тепер існує в Україні, – відсутність інфраструктури. Велосипедисти потрапляли в ДТП, активні громадяни зверталися до влади з вимогою вирішити проблему, влаштовували протестні акції. 

У результаті тиск «знизу» спрацював: мерії європейських міст почали самі насаджувати велоінфраструктуру «зверху». Муніципалітети розуміли: це вигідно з усіх боків – екологія, здоров'я, на ремонт звичайної автомобільної інфраструктури витрачати треба багато менше. 

У Берліні, Дрездені та Лейпцигу (колишня НДР) велосипедний бум трапився вже після возз'єднання Німеччини у 1989 році.

Єдиного рецепта, якою має бути велосипедна інфраструктура, не існує. Ідеальний варіант, звичайно, – це окремі виділені велодоріжки (за межами проїжджої частини), одно- і двосторонні. Однак в умовах великих міст, в умовах сформованої дорожньої мережі, це зробити практично нереально, виділені смуги роблять в основному для приміських і рекреаційних маршрутів.

Найбільш поширений (і набагато дешевший варіант) – велосмуги. Вона може бути спільною для громадського транспорту і велосипедного, для велосипедів і автомобілів. Смуга може позначатися як звичайної лінією, так і відбійниками.

фото: Асоціація велосипедистів України
фото: Асоціація велосипедистів України

У багатьох європейських містах для автотранспорту обмеження – 40 км/год. Якщо швидкість і трафік на дорозі вище – велосмуги треба вже розділяти відбійниками. У деяких випадках велодоріжки відділяються від автомобільної смуги місцями для паркування. 

Куди прямуємо ми

В Україні ситуація з велосипедної інфраструктурою геть інша. У невеликих населених пунктах її немає взагалі. 

Розділові лінії, що позначають смугу для руху велосипедного транспорту, зараз активно наносяться на вулицях Вінниці, Івано-Франківська та Львова. 

На загальному тлі досягнення Києва не вражають. У столиці ще два роки тому була прийнята Концепція розвитку велосипедної інфраструктури на період до 2025 року, яка передбачає протяжність тільки транспортних веломаршрутів – 1100 км.  


Депутат Київради, член транспортної комісії Сергій Харчук визнає: «Звичайно, в основному у нас велодоріжки не виділені, а позначаються смугами і знаками, але й це – не мало. Так, смуга, як така, не забезпечує безпеку, але це сигнал водіям – вони вже звертають увагу. Ось взяти Манхеттен. Більш паскудного місця, з точки зору велосипедиста, я в житті не бачив, але там на вулицях намалювали жовті смуги і велосипед, і навіть водій на найбільшому «Лінкольні» здогадується: тут може з'явитися велосипедист, я його зіб'ю і сяду».

До речі, за період дії карантину кількість велосипедистів на вулицях Києва, які їдуть у справах, а не просто катаються, за даними Асоціації велосипедистів України зросла в 2,5 разу в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
 

Лукава сатистика


Як вважає депутат Київради Сергій Харчук, нормальному розвитку велосипедної інфраструктури заважає менталітет наших чиновників.

«Вони – «совки», для них великий автомобіль – статусна річ, символ влади. А велосипед – ніщо, смерть велосипедистів на дорогах – статистика. Ось якби самі їздили на велосипедах або їхні діти – дивилися б на проблему інакше. Кличко, звичайно, спортсмен, сам довго жив у Німеччині і знає, що таке велосипед, але, мабуть, погано працює в даному плані з чиновниками», – каже він.


Треба відзначити, що після останнього лежачого протесту біля мерії Києва (який відбувся 15 червня) пройшла зустріч активістів із заступником голови КМДА Олександром Густєлєвим. У підсумку вирішили: що треба зробити для розвитку веломережі і домовилися збиратися раз на місяць для моніторингу ситуації. 

Минулого ж тижня Віталій Кличко озвучив конкретні дані щодо велосипедної інфраструктури: мер запевняє, що з моменту прийняття концепції обладнано 100 км веломаршрутів. 

«Правда, в КМДА лукавлять, вони вважають, що будь-яка велодоріжка - апріорі в два напрямки, i її кілометр рахують за два . Знову ж, у нас на Оболонській набережній і в парку «Наталка» доріжки є, а знаків немає. Що стосується велосмуг у центрі міста, їх ефективність часто нульова», – скаржиться  велосипедист, адвокат Сергій Кушнір. 

Співробітник кур'єрської служби Glovo Іван, в свою чергу зізнається, що смуги на дорогах приносять користь – водії стали обережніші, але у нього великі претензії до бордюрів: «Як правило, вони високі, і при з'їздах на тротуар можна просто покалічити колесо». 

фото: Big Kyiv
фото: Big Kyiv

Прогалини в законах

З минулого року діють нові державні будівельні норми, які зобов'язують при ремонті та реконструкції вулиць і доріг враховувати велоінфраструктуру.

Правда, з'явилася нова проблема з допуском на смуги для громадського транспорту таксистів, і велосипедисти резонно побоюються, що тепер там все частіше їздитимуть всі кому захочеться – мовляв, я теж таксист! 

Крім того, до цих пір неврегульоване питання з такими новими способами пересування, як електросамокати, гіроборди, сігвеї і моноколеса. На вітчизняних дорогах і тротуарах їх все більше, а до якого виду транспорту вони відносяться – законодавчо досі не визначено.

«У багатьох країнах світу це питання вже врегульоване, і досить просто. Якщо транспортний засіб здатний рухатися зі швидкістю не більше 20 км/год, то він прирівнюється в правах до велосипеда, на ньому можна пересуватися по велодоріжках і тротуарах, – пояснює Богдан Лепявко. – Але є такі самокати, що розвивають швидкість до 60 км/год. Для них звичайно – тільки смуга для автомобілів. Відповідний законопроект, щодо коригування ПДР, ми вже розробили і подали до Верховної Ради»

Велосипедист, фото з соцмереж
Велосипедист, фото з соцмереж

Але тут варто зазначити, що ні сама ідеальна велосипедна інфраструктура, ні зміни в Правилах дорожнього руху не допоможуть, якщо велосипедисти самі не перестануть масово порушувати правила.  Поліція активно фіксує такі факти порушення правил. А суди без зайвих сентиментів карають любителів їзди без правил. 

Обязательно подпишись на наш канал в Viber, чтобы не пропустить самое интересное

Напомним, ранее В мережі з'явилося відео з безглуздою ДТП мотоцикліста й велосипедиста, хто винен

Как сообщает портал  «Знай.ua» Кличка зловили на цинічній схемі, замішані велодоріжка й евакуатор, - "Коли ти хочеш рубонути бабла..."

Также «Знай.ua» писал, что У Франківську велосипедист повернувся з "АТБ" зі зламаною рукою, але могло бути і гірше