Поринув у вир Чорнобиля, а тепер – на війні: історія безстрашного військового зворушила Україну

Олександр Железняков родом з Дніпра. Закінчив школу в Полтаві, а згодом присвятив себе навчанню в училищі разом з роботою на "Дніпрошина", де разом з колегами запустив третю чергу заводу.

Вступив до хіміко-технологічного університету, був призначений головним інженером в аварійний цех підприємства з військової спеціальності командира взводу радіаційної, хімічної та біологічної розвідки. Восени 1986 Олександр вступив в армію, де його направили в розвідувальний батальйон київської бригади хімічного захисту.

Офіцер відзначає видатну роль Українського державного хіміко-технологічного університету в подоланні аварії на ЧАЕС, пише АрміяInform.

"Випускники й майже весь чоловічий викладацький склад вишу брали участь у ліквідації, багато хто – по кілька разів. Було би правильно назвати університет іменем Героїв Чорнобиля – це визнання заслуг, гідна нагорода. Наукові спеціалісти працювали на вістрі тодішнього радіаційного фронту. Окрім особистої участі, вони надали цілий блок наукових розробок, рецептур, методів дезактивації техніки, приміщень станції та прилеглих територій", - поділився Олександр.

Найбільше його шокувала катастрофічна обстановка на відрізку фронту, де проти окупантів героїчно билися земляки Олександра. У вересні 2014 він вступив в окремий мотопіхотний батальйон "Дніпро-2". За його словами, на війні людина перебуває в іншій ціннісній парадигмі.

"Там живеш в іншому світі. Де існує взаємовиручка, більш чисті й відкриті взаємини. Витягуєш сусіда, бо якщо не врятуєш його сьогодні, він не прикриє тебе завтра. У нас був випадок, коли поранили саперів. Ми відправилися на броні надавати допомогу прикриттям. Медики поїхали за нами. За 300 метрів наш десант спішився і перебіжками досяг ділянки. А бойові лікарі на позивний "Бобри", обігнавши нас, вже перев’язували поранених! Це унікальна нація. В екстрених ситуаціях люди за тебе життя віддають. У найризикованіших обставинах рятують без миті страху, закривають собою від вибуху. Не встигаєш спитати, як навіть людину звати, за кого Богу молитися. "Брате, у тебе все нормально?" Повернувся і пішов. Не заради нагороди чи подяки. Що на війні, що у Чорнобилі!" - зазначив підполковник Железняков.

Нагадаємо, молодий сержант з позивним "Поет" показав міць "Чорних Запорожців": гроза бойовиків і гордість України.

Як повідомляв портал Знай.uа, простий стоматолог пішов до лав ЗСУ в 49 років і врятував не одне життя: "Щоб наближати перемогу".

Також портал Знай.uа писав, як бойовий медик з позивним "Хімік" знайшов своє покликання на передовій.