Архітектори скаржаться, що зараз Майдан Незалежності - це навіть не площа, а мікс: лабіринту, ступенів і хаотичних елементів. Якщо простір гармонійний, красивий, погоджений і пропорційний - на ньому приємно перебувати. Площа повинна бути такою, що з неї не хочеться йти. Про це розповів дослідник історії архітектури Києва Семен Широчин у програмі блогерки Катерини Павлової «in kyiv» на Youtube.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Була модна тема робити підземні торгові центри під центральною площею, як раз в дусі того часу. Зробили у нас торговий центр «Глобус» і він дуже сильно спотворив Площу Незалежності, тому що її не видно, величезний скляний простір, який відібрав у пішоходів Майдан і він став важкопрохідним», - сказав дослідник.
Широчин розповів, що величезна скляна стіна за статуєю - там раніше були сходи, можна було нормально спуститися, там були дерева, був набагато більш гуманний простір, ніж зараз. Зараз там озеленення ніякого немає, тільки величезне скло, яке заперечує весь цей простір, його навіть називають ДніпроГЕС жартома.
«Ідея абсолютно грамотна доробити це в тому стилі, в якому це задумалося, але зараз у нас таке не люблять. Зараз естетика простору не є головним критерієм. У нас одні підходять з точки зору функціональності, начебто естетики не існує. Інші, з точки зору фінансової - будемо робити те, що принесе більше грошей, а решту навіть не будемо розглядати», - повідомив дослідник.
Широчин розповів, що Хрещатик стає вже в 19 столітті центром Києва і там зростаються різні простори: Липки, Верхнє місто, з'являється центральна вулиця, такий даунтаун. І якщо ми дивимося на Майдан, то в той час він формується як такий щільний, хаотичний, тісний, діловий простір, а в центрі цього всього стоїть будівля Думи, її розібрали після війни в 1944-1945 роках. Дума розділяла Майдан на 2 частини.
«Цей всь простір не був відкритим, він був закритим і площі по суті не було. Площа була за Думою, вона називалася Радянською, за нею була кругленька така площа, до якої сходилось віяло вулиц: Мала Житомирська, Михайлівська, Костьольна - всі спускалися за Думою. Там була площа, фонтан, дерева, а перед Думою простору особливо не було - вона йшла в червоній лінії Хрещатика і навпроти неї будинки теж йшли суцільним рядом, тобто ніби й не було ніякої площі», - резюмував дослідник.
Нагадаємо, Знай.ua повідомляв зі слів архітектора Бурлака, про підстави для будівництва химерних балконів.
Також раніше архітекторка Чорна розповідала, що Неможливо пройти і не звернути уваги на засклені балкони.
