Ситуація, що склалася в одній з найбільших дитячих бібліотек Святошинського району та одному із лише 3 існуючих у Києві підлітковому велоклубі, члени якого брали участь у світових чемпіонатах та Олімпійських іграх, дійшла до піку критичності. Внаслідок повного ігнорування міською владою проблеми з інженерними комунікаціями впродовж кількох останніх років, ці приміщення нині більше нагадують декорації для постапокалістичного фільму, аніж дитячі заклади. Відпалі частини стелі, товстенний шар плісняви, яким покриті не тільки підлога та стелі, а й навіть меблі – це лише частина жахливих наслідків від систематичних проривів мереж. Деталі з'ясовували Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Поки "відмиваються" гроші на багатомільйонних міських проектах, діти "за бортом"
В "облозі" постійної мокроти та плісняви опинилися заклади Святошинського району.
"До мене звернулись працівники бібліотеки ім. Дубова, де ситуація з інженерними мережами погіршується з кожним роком за часів правління Кличка. Та, якщо до цього на потік заяв і скарг ще якось реагували місцеві комунальники, ставлячи чергову латку на застарілі і діряві труби, то зараз постійні прориви призвели до відвертого жаху: відпали шматки стін, сморід та величезні ділянки, просочені пліснявою. Весь цей час, влада мовчала та робила вигляд, що нічого не відбувається, що в результаті призвело до жахливих наслідків", – розповідає депутат Київради Прохор Антоненко.
Немов за іронією долі, сусідом по "пліснявому горю" став підлітковий велоклуб – а, як відомо, саме велотема як раз і стала одним з головних "козирів" мера Києва Віталія Кличка під час передвиборчої кампанії.
"Поки Кличко із року в рік лише розповідає про те, як він переймається велоінфраструктурою міста і працює над її удосконаленням, на один з всього трьох таких велоклубів, де мають виховувати спортсменів, йому просто наплювати. Це питання саме виконавчої влади Києва, яку очолює Кличко і призначає всіх відповідальних керівників департаментів та комунальних підприємств. Саме виконавча влада є розпорядником коштів, а не депутати. На написані мною звернення, як і на чисельну кількість залишених місцевими жителями скарг, впродовж всього часу реакції так і не було. Може, пан Кличко, нарешті, хоч перед виборами, перестане красти зі своїми друзями бюджетні гроші на багатомільйонних міських проектах, та зробить дітям та бюджетним працівникам столиці нормальні умови", – наголошує Прохор Антоненко.
"Вело-успіхам" мера експерти ставлять "2"
Що ж стосується розпіареної столичним головою велотеми, то, незважаючи на гучні обіцянки київської влади, безпроблемно та безпечно проїхатися вулицями столиці власники "двоколісних" як не могли на початку мерства Віталія Кличка, так не можуть і сьогодні.
"Впродовж останніх років велосипедні доріжки побудовані лише на деяких вулицях, де відбувалася реконструкція. Єдиної системи велодоріг по місту за часів нинішньої столичної влади так і не створили, тож їхати велосипедисту в безпеці на відділеній від проїжджої частини території зараз неможливо. Ми бачимо, що влада намагалася піаритися на цій темі, облаштовуючи лише епізодичні ділянки на невеличких вулицях, та головною задачею мала б стати єдина мережа велодоріжек, аби велосипедисти могли нормально їхати", – зазначає експерт в транспортній сфері Олександр Кава.
У першочерговому поряду потрібно було б облаштувати велодоріжки уздовж магістральних вулиць, які пов'язували б місце роботи з місцем проживання киян та різні райони між собою.
Не менш важливими є і відповідні зони на транспортних розв'язках. Та от тільки під час скандальної реконструкції одного з важливих у місті Шулявського шляхопроводу міська влада цей факт не врахувала – як підкреслив експерт, наразі велосипедистам переїхати його неможливо, а єдиним і незручним для них шляхом є підземний перехід.
"Також у Києві немає і світлофорів для велосипедистів, які є невід'ємною частиною велоінфраструктури в європейських містах. І, звісно ж, потрібно було б облаштовувати паркінги для велосипедів біля станцій метро. В цьому напрямку теж, по суті, нічого не робиться, а велосипедисти вимушені самі вирішувати проблему – де залишити велосипед", – відзначає експерт з питань транспорту Олександр Кава.
Не береться влада – візьмуться велоактивісти
Про "клаптиковий" принцип облаштування говорять і громадські активісти. І навіть гучно розпіарена мером Києва правобережна частина велосипедного маршруту "Троєщина - Центр (Європейська площа)" не стала виключенням. Якщо ще на самому житловому масиві Троєщина велодоріжка пролягає повз культурні і соціальні центри, то на самій Європейській площі прокладений маршрут просто обривається – і далі кожен велосипедист має шукати собі шлях.
"Зараз в Києві майже 200 підземних пішохідних переходів. Деякі з них більш-менш доцільні, але є ціла низка переходів, які мають лише безкінечну кількість сходів, і пародію на інклюзивність у вигляді рейок або ліфтів. Взагалі, левову долю переходів можна закрити і організувати замість них регульовані світлофорами наземні пішохідні переходи", – розповідають представники ГО "Київ – Велосипедне місто".
Активною велогромадою було запропоноване конструктивне рішення.
"Ми сподіваємося, що ескізний проект переоблаштування пішохідного переходу на проспекті Степана Бандери у велосипедно-пішохідний тунель, може стати, як мінімум, першим успішним кейсом створення подібної велосипедної інфраструктури у Києві. Максимальний потенціал піднятого проектом питання - стати типовим прототипом для загальноміських програм інклюзивності "Київ без бар'єрів" та програми розвитку велосипедної інфраструктури", – відзначають у ГО "Київ – Велосипедне місто".
Тож потенційні кандидати в "крісло" мера на місцевих виборах, що мають відбутися вже у жовтні, мають врахувати цю проблему і нарешті по-справжньому розпочати розвиток велоінфраструктури у Києві.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
