Гучна заява мера Києва Віталія Кличка про презентацію найважливішого документу міста, Генерального плану розвитку столиці на наступне 5-річчя, одразу ж викликала купу сумнівів з боку колег "по цеху" та співавторів діючого зараз Генплану-2020. Маса питань назріла з приводу багатьох нюансів: від надшвидких строків і нестачі надважливої частини документу до законності десятків ДПТ, що розроблялися впродовж останніх років. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Відсутня важлива частина документу: питання – на рівні Міністерства
Як виявилося, обіцянка міського голови позбавлена найголовнішого підґрунтя – першочергового документу, що, по суті, є технічним завданням для Генплану.
"На початку своєї каденції мера Кличко вже намагався проштовхнути Генеральний план – тоді йому це не вдалося через масове обурення киян. Там була легалізація незаконних забудов та нові забудови. Зараз же ситуація така: спершу Мінкульт має затвердити історико-архітектурний опорний план, який є свого роду технічним завданням, а лише потім розробляти Генплан. А якщо робитимуть навпаки – це протизаконні дії", – ділиться з нами депутат Київради Прохор Антоненко.
Великі сумніви щодо грудневої презентації висловлюють і його колеги.
"Я звернувся із проханням провести громадське слухання на базі нашої комісії. Втім, зараз по факту нічого і обговорювати: Міністерство культури ще не надало ту частину, яка стосується історико-архітектурного опорного плану, тож поки це не відбудеться, не буде повного документу. Якщо підняти інформацію, то його обіцяли презентувати вже неодноразово: ще минулого року, навесні, влітку та восени цього року. Те, що Кличко заявив про грудень, навряд чи відбудеться", – повідомляє депутат Київради, секретар Постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики Олександр Поживанов.
Таємничо від киян: скандальні ДПТ протягуються тишком-нишком
Одним із гучних "проколів" є ситуація із Детальними планами територій (ДПТ), що створювалися за часів мерства Віталія Кличка.
"Ще один важливий момент – що буде з десятками розроблених з 2014 року ДПТ? 99 % з них не відповідає діючому Генеральному плану. Після 2016 року почали посилатися на проект Генплану, але в багатьох моментах вони суперечать і Генплану, і проекту: вони просто малювалися під забудовників. Тож надважливим нюансом є їхня подальша доля – якщо вони ляжуть в основу нового Генерального плану, то такий документ не можна приймати, це злочин і означатиме легалізацію злочинних ДПТ на загальноміському рівні", – пояснює депутат Київради Прохор Антоненко.
Варто зазначити, що близько 30 скандальних договорів оренди були підписані особисто Віталієм Кличком – низка ділянок була передана забудовникам, незважаючи на відсутність відповідних дозвільних документів.
Як підкреслив депутат, прийняття скандальних ДПТ було здійснено без врахування думки місцевих мешканців.
"Громадські слухання проводяться так, щоб люди не знали про них, або взагалі не поводяться. Зазвичай, все відбувається фіктивно. Хоч по Закону мають бути оголошення і оповіщення: громада, депутати, нардепи мають право висловити свою думку та надати певні обґрунтовані зауваження по тому чи іншому питанню. Розробник повинен відреагувати на це та, за потреби, врахувати. Оповіщення людей як не було, так і немає – виходить, що людей вже ставлять перед фактом, загалом ДПТ приймаються тишком-нишком", – говорить Прохор Антоненко.
Лише 1 раз в історії громада домоглася проведення повторних громадських слухань – із ДПТ "Борщагівський 1". Тоді, завдяки масовим протестам місцевих жителів, вдалося призупинити масову забудову території.
Про важливість громадських слухань говорять і інші столичні депутати.
"Потрібно провести нормальне громадське слухання, а не під Новий рік, коли нікого немає. Саме тому я звернувся щодо стану розробки історико-архітектурного опорного плану і проведення слухань, аби ми мали можливість зафіксувати і мали час на внесення пропозицій та зауважень. Мені відповіли, що наразі вносяться корегування, а після цього громадські слухання таки відбудуться", – каже Олександр Поживанов.
Купа питань із зеленими зонами: вирубка дерев та "псевдо-сквери"
Особлива увага приділяється озелененим територіям – наразі існує ціла купа проблем із цими зонами.
"Питань складного характеру чимало. Подібна ситуація виникла у мене на окрузі: Київрада прийняла рішення про створення скверу, а його межі заходять на прибудинкову територію житлового будинку. Насправді ж, більшість скверів, які створює Київрада, – це піарний процес, оскільки часто на них просто не виділяються гроші, тож вони існують просто на папері. Частина з них відміняється рішеннями суду за заявою забудовників, у яких та ж сама ділянка в оренді", – підкреслює депутат Київради Олександр Поживанов.
Ще одним з кричущих питань є вирубка дерев, які масово знищують заради будівництва чергової партії висоток.
"Святошин-2, Пирогово, "Теремки" та "Теремки-2" – це лише частина з тих ДПТ, де під забудову пустили ліси. Щільність забудов у Києві вже на критичному рівні. Треба створювати інфраструктуру: будувати дитсадочки, школи, лікарні, поліклініки, дороги, розв'язки – ось це потрібно робити, а робиться все заради житлової забудови", – підкреслює депутат Київради Прохор Антоненко.
У реєстрах – суцільний безлад
Аби внести ясність у заплутану "зелену тему" має розпочатися розробка нової Програми розвитку захисту зелених зон, на створення якої, до речі, планується виділити просто феєричну суму – 2 млн 750 тис грн.
Втім, як виявилося, для успішного процесу бракує ще цілої купи інформації.
Як повідомили в Департаменті містобудування та архітектури КМДА, головною проблемою є різниця меж зелених зон в різних реєстрах. Тому до початку розробки Програми потрібно розпочати роботу саме з корегування всіх меж територій, починаючи з парків та пам'яток садово-паркового мистецтва – їх потрібно захистити в першу чергу.
"Зараз фахівці тільки починають розбиратися в цій проблемі і стикаються з великими труднощами в аналізі використання земель. Інститут здійснює балансування земельних ділянок і, як правило, наосліп сумує ті рішення, які приймала Київрада впродовж останніх років, не розрізнюючи території. Це мікс, який не відображує реального положення справ і не враховує дефектів і незаконного відчуження землі", – зазначає головний співавтор чинного Генплану Києва, професійний архітектор Сергій Дюжев.
Ще одним "додатком" у загальній системі є дані від Департаменту земельних ресурсів КМДА, які мають провести інвентаризацію земель міста. Незважаючи на те, що робота вже розпочалася, чекати ще доведеться ой як довго, оскільки ця міська цільова програма розрахована на 3 роки: з 2019-го по 2021 рік.
"Із затвердженням Генплану-2025 вже у грудні, як того хоче наш мер, не варто поспішати. Бо це спровокує такий скандал, що навіть новий Президент не розбереться і буде знову з'ясовувати, чому у нас знову громадське протистояння! Підкажіть меру, що непотрібно сьогодні створювати вибухонебезпечну ситуацію, тому що саме тема зелених зон розірве і столичну владу, і депутатів, і всю нашу роботу", – наголошує професійний архітектор Сергій Дюжев.
Сергій Дюжев порекомендував негайно приступити до корегування існуючого Генплану та провести аналіз земельних ресурсів, зокрема і зелених зон, та розібратися в їх класифікації.
Розробник замішаний у протизаконних скандалах
За корегування існуючого Генплану-2020 виступають також і столичні депутати.
"Скептично ставлюсь щодо можливості затвердження Київрадою найближчим часом нового Генплану. Чинний Генплан 2020 дійсно потребує оновлення, але не шляхом його "поховання" і прийняття нового Генплану 2025, а шляхом перетворення його на постійно діючий документ, без вказівки на строковість, та приведення у відповідність до стратегії розвитку міста. Сама ж стратегія, як і засади оновленого Генплану, повинні бути напрацьовані шляхом широкого громадського обговорення", – зазначає депутат Київради Наталія Манойленко.
За словами Наталії Манойленко, наразі під виглядом прийняття нового Генплану-2025 фактично здійснюються спроби узаконити будівельне свавіллля останнього десятиріччя та ще й відкрити додаткові можливості до надмірної ущільнюючої забудови міста. І все це без огляду на необхідність розбудови соціальної та транспортної інфраструктури, комунікацій, збільшення площі зелених зон та інших необхідних складових життєзабезпечення.
"Генплан-2025 доручили створити КП "Інститут Генплану", що є також автором чисельних скандальних ДПТ, що уможливили хаотичну забудову міста. Ця організація не має довіри громадськості і фахово-експертного середовища, тому будь-який створений нею проект містобудівної документації апріорі позбавлений довіри киян і його прийняття матиме значний суспільний спротив, – відзначає депутат Київради Наталія Манойленко. – Роботу над оновленням Генплану необхідно доручити незалежному колективу фахівців, що мають бездоганну репутацію і довіру киян. До неї мають бути залучені представники громадянського суспільства та експертного середовища, всі стадії робіт, зокрема і фінансування, повинні здійснюватись у прозорий спосіб".
Як наголосила Наталія Манойленко, лише тоді Київ матимемо шанс отримати документ, що закладе надійні підвалини для розвитку сучасного, безпечного, екологічного і комфортного міста, а не непридатні для життя "кам’яні джунглі".
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
