Роки правління діючого мера столиці та голови КМДА Віталія Кличка тисячі киян називають епохою розквіту будівельної "мафії" та "злобудовників". У кожному районі Києва є з десяток проблемних ділянок, які місцеві жителі намагаються вирвати із лап незаконних забудовників. Та, при цьому, безмежна кількість висоток та ТЦ лише перетворюють мегаполіс на "бетонні джунглі", не розвиваючи ані інфраструктуру, ані удосконалюючи навколишній простір. За словами фахового фінансового аналітика, закореніла система монополії місцевої еліти, ігнорування світових систем для закордонних інвесторів та введення обов’язкового "корупційного" податку у розмірі до 30 % від вартості проекту – це головні козирі принципів роботи мера Києва. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Непрозорість та повна монополія
Про розквіт монополії будівельного бізнесу та блокування належного сучасного клімату інвестування за часів мерства Віталія Кличка розповів Знай.ua провідний експерт Олексій Кущ.
"У часи правління Кличка нічого на системному рівні не змінилося – київська земля, як в Саудівській Аравії нафта. Це така крапка на мапі нашої економіки, де завжди концентрувалися і нароблялись капітали – у нас діє по суті рентна модель економіки і політична система заточена на вилучення цих рент з фінансових потоків. В Києві основна економічна рента, яка вилучається місцевою елітою, що управляє містом – це рента землекористування та розподілу землі", – розповідає економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Якщо взяти по основним міжнародним рейтингам, які оцінюють конкурентоспроможність рівня економіки, ми завжди займали одне з останніх місць в сфері дозвільної документації на будівництво.
"У нас – один із найдовших нульових інвестиційних циклів. Впродовж останніх років ситуація покращилася лише формально за рахунок прийняття цілого ряду відповідних законодавчих нормативних актів, але на практиці нічого не змінилося. Право застосування цих законів у Києві завжди кульгало", – підкреслює економіст Олексій Кущ.
Як стверджуэ Олексій Кущ, якщо у всьому світі цей процес займає кілька місяців, починаючи від подачі заявки до початку будівельних робіт, то у нас це рік-півтора.
"Ці ренти, що знімаються із забудовників та будівельного бізнесу, формуються не тільки на ринку землі. А, наприклад, в точках підключення міської інфраструктури: аби підключитися до мереж електроенергії, потрібно отримувати технічні умови, сплативши мільйони гривень, або за свій рахунок модернізувати енергомережі приватної компанії. Дуже непрозорі процедури в Водоканалі, така ж історія з підключенням газу тощо", – зазначає фінансовий аналітик.
До офіційного податку додається "корупційний": 20 – 30 % від вартості проекту
Таких вимог та порядків немає в жодній країні світу – зараз Києву не здогнати вже навіть ті міста, які впродовж тривалого часу вважалися відстаючими.
"Візьмемо за приклад навіть таку країну, як Ефіопія, яка завжди асоціювалася з війною та розрухою. Зараз – це справжня зірка Африки, що сходить в економічному плані. В столиці Ефіопії наразі реалізується десятки будівельних проектів, зокрема і за рахунок китайських інвестицій. Здавалося б у Києві, ближчому до Європи, із безвізовим режимом та зоною вільної торгівлі, мав би бути інвестиційний бум та шалені темпи розвитку. Але ж інвестори не заходять", – стверджує економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За словами експерта, найбільшою проблемою є те, що у Києві відсутня система "відкритого вікна" та системи "проектів під ключ", що є, наприклад, в Ефіопії та інших країнах. Має бути так: інвестори подають свою заявку, чиновники збирають їм пакет документів, а держава повністю забезпечує підключення до інфраструктури за свій рахунок. А інвестору залишається зайти і конвертувати будівельний або інший бізнес.
Однак ці принципи навіть і не думають вводити в столиці.
"В результаті, якщо поспілкуватись з інвесторами, які ведуть бізнес у Києві в будівельній сфері, вони скажуть, що одночасно з офіційним податком існує і корупційний податок – він складає від 20 до 30 % від вартості проекту. Його на нульовому етапі потрібно сплатити або у приватні структури, які займаються поставками тих чи інших послуг, або заплатити чиновникам. Найчастіше чиновники підставляють якісь приватні структури, якім потрібно платити за якісь фіктивні послуги", – ділиться з нами фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Таким чином, єдина інвестиційна активність пов’язана із вкладанням коштів правлячих місцевих еліт – свого роду, замкнута система монополістів.
"Вони заробляють на економічних рентах, витягують ці ренти з населення та бізнесу, а потім ці ж економічні ренти, які вони заробили на політичному управлінні, вкладають у нові бізнес-проекти під їхнім же кураторством. Тільки вони тут заробляють і тільки вони тут інвестують", – відзначає економіст Олексій Кущ.
Фото
"Кличко – найбільше розчарування інвесторів"
У нагоді могли б стати і європейське життя та обізнаність Віталія Кличка, який вже давно облаштував у Німеччині і житло, і власний бізнес.
"Кличко – найбільше розчарування інвесторів. Ця людина, яка тривалий час проживала за кордоном, спілкувалася з видатними політиками, економістами, мерами крупних міст. Він міг би привезти до Києва мера Нью-Йорка, Лос-Анджелесу або губернатора Каліфорнії, які легко могли адаптувати на місцевому рівні рецепти успіху", – наголошує економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
І це стосується не тільки будівельного бізнесу. За роки правління діючого мера місто мало всі шанси перетворитися на розвинений, сучасний мегаполіс.
"Київ має величезний потенціал для створення технологічних парків, бізнес-інкубаторів, бізнес-акселераторів, коворкінгів, індустріальних парків. Все це завдяки унікальному поєднанню наукового, промислового та освітнього потенціалів. З боку столичного мера та його команди потрібно було б лише забезпечити мозкові центри, які б систематизували та поєднали цей "трикутник можливостей", – підкреслює провідний фінансовий аналітик.
Тож за 4 роки правління нинішній голова КМДА не зробив жодного суттєвого кроку назустріч можливим удосконаленням.
Як зазначав Знай.ua, Віталій Кличко нещодавно натякав на можливе проведення виборів мера вже за кілька місяців, та після скандальної історії із скляним мостом ця ідея поки більше не звучала. Втім, коли б вони не відбулися, якщо взяти лише громадських активістів, які впродовж останніх років виборювали право на законну зелену зону та протестували проти незаконних забудов у різних районах міста, вже назбирається далеко не одна тисяча голосів "проти" діючого мера Києва.
Раніше Знай.ua писав, що столицю охопило страшне нашестя: депутати Київради б'ють на сполох.
Також Знай.ua повідомляв, про тандем Кличка та Микитася: депутати "притиснули" мера за махінації із Шулявською розв'язкою.