Після звільнення працівник у низці випадків має право не лише на остаточний розрахунок, а й на вихідну допомогу.
Про це нагадало Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, пояснивши, коли роботодавець зобов'язаний здійснити таку виплату.
Вихідна допомога передбачена статтею 44 Кодексу законів про працю України. Вона виплачується, зокрема, якщо працівник відмовився від переведення в іншу місцевість разом із підприємством або не погодився працювати після зміни істотних умов праці. Також право на неї виникає у разі ліквідації, реорганізації, банкрутства чи перепрофілювання підприємства, а також скорочення чисельності або штату.
Крім того, допомогу виплачують у разі невідповідності працівника займаній посаді через недостатню кваліфікацію або стан здоров'я, відмови чи скасування допуску до державної таємниці, якщо він необхідний для виконання роботи, поновлення на посаді попереднього працівника або неможливості забезпечити роботою через знищення виробничих чи технічних умов унаслідок бойових дій. У всіх цих випадках розмір виплати не може бути меншим за середній місячний заробіток.
Також закон передбачає інші гарантії. При призові або вступі на військову службу чи направленні на альтернативну службу працівнику виплачують вихідну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Якщо роботодавець порушив трудове законодавство, колективний або трудовий договір чи допустив мобінг, допомога визначається колективним договором, але не може бути меншою за тримісячний середній заробіток. У разі припинення повноважень посадових осіб виплата становить не менше шестимісячного середнього заробітку.
Раніше портал Знай повідомляв, роботодавець затримує зарплату: коли можна вимагати компенсацію.
Також наш портал інформував, частину зарплати можна зберегти: як оформити податкову пільгу.
Крім того, ми писали, роботи стало більше, а зарплата та сама: у яких випадках це незаконно.
