Охорона спадкового майна - одна з нотаріальних дій, яку відмовляється вчиняти більшість нотаріусів. Близько двохста телефонних дзвінків до приватних і державних нотаріусів показали лише два випадки, коли нотаріуси погодились хоча б розглянути можливість вчинити цю нотаріальну дію. Чому? Ми намагалися дізнатися у приватного нотаріуса міста Києва Оксани Коротюк.

Скажіть, будь ласка, у чому полягає охорона спадкового майна, що це за дія?

Охорона спадкового майна полягає у вжитті нотаріусом заходів, необхідних для збереження спадщини до її прийняття спадкоємцями. Зокрема, нотаріус описує спадкове майно і призначає охоронця, який отримує повноваження здійснювати догляд за майном та вчиняти інші дії, необхідні для його збереження задля того, щоб потім спадкоємці могли одержати це майно у спадщину. Як правило, охорона майна потрібна у тих випадках, коли після смерті особи залишилося майно, яке потребує догляду, і при цьому ще не з’явилися спадкоємці, тобто є ризик знищення або пошкодження спадкового майна.

Як Ви вважаєте, чому нотаріуси настільки рідко вчиняють цю нотаріальну дію?

Охорона спадкового майна - це дія, яка вимагає великих затрат часу і, в окремих випадках, може тривати кілька днів або навіть тижнів. Це пов’язано із тим, що нотаріус має зробити опис кожної виявленої речі, яка входить до складу спадщини, а, якщо це, наприклад, квартира чи будинок, то можна уявити, скільки може тривати цей процес.

Популярні новини зараз
Monobank "заморожує" особисті кошти українців: хто може залишитися без копійки Обличчя заросло волоссям: 26-річна африканка раптово перестала голитися і отримала вау-ефект "Земля затремтить під ногами": ясновидець Герман побачив точний рік перемоги України Віддавати по 10% від пенсії не доведеться: "Київстар" порадував стареньких бюджетним тарифом
Показати ще

Проте, я думаю, що основна причина у недосконалості чинного законодавства. На сьогоднішній день, чинне законодавство України, на жаль, не передбачає вичерпного врегулювання багатьох питань, які є необхідними для вчинення цієї нотаріальної дії. Окрім того, ми маємо багато застарілих положень або норм, виконання яких є практично неможливим.

Наприклад?

Наприклад, у порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що у разі виявлення під час проведення опису продуктів харчування тривалого зберігання, нотаріус має передати ці продукти на реалізацію до відповідних організацій. Складно уявити, яким чином нотаріус має це зробити.

Також передбачено, зокрема, передачу рукописів та листів померлого на зберігання до музеїв або інститутів. Проте, враховуючи відсутність будь-якої конкретно визначеної законодавчої процедури на практиці реалізація цих положень викликає істотні складнощі.

За останні роки представники Міністерства юстиції України неодноразово заявляли про успішне реформування нотаріату. Але ці норми і труднощі, про які Ви говорите, свідчать про те, що не всі питання вирішені?

Реформування нотаріату взагалі не стосувалося питань охорони спадкового майна. Більше того, глава 9 Порядку вчинення нотаріальних дій, яка, власне, визначає процедуру вчинення цієї нотаріальної дії, не була змінена жодного разу за весь час існування цього Порядку з 2012 року. При цьому, вказані положення майже у незмінному вигляді були передбачені в Інструкції 2004 року, а до цього - в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій 1994 року. Ще раніше ці норми містилися в Інструкції 1975 року. І цей перелік можна продовжувати.

Таким чином, ми маємо діючі норми, які взагалі не відповідають вимогам свого часу, які, у певній мірі, не можуть застосовуватися і яким з боку законодавця не приділяється жодної уваги.

Які ще складнощі Ви можете згадати у зв’язку з вчиненням охорони спадкового майна?

Охорона майна - це складний процес, що інколи потребує участі не тільки нотаріуса, а й інших осіб, у тому числі можливе залучення правоохоронних органів. Наприклад, це прямо передбачено, якщо під час вжиття заходів до охорони спадкового майна виявлено зброю, наркотичні засоби і т. д., які нотаріус має передати до правоохоронних органів. Водночас, як показує практика, правоохоронні органи, зокрема, поліція, не завжди реагують належним чином на подібні звернення.

Ви особисто стикалися з подібними ситуаціями?

У мене було на практиці, коли при виїзді до помешкання померлої було виявлено, що вхідні двері до квартири виломані, усі речі розкидані на підлозі, перевернуті меблі, що, ймовірно, мало би свідчити про незаконне проникнення до житла цієї особи. Але поліція, як виявилося, вважає, що це не є підставою для відкриття кримінального провадження і взагалі - це цивільно-правові відносини. Такі випадки, я вважаю, також значно ускладнюють захист прав та інтересів спадкоємців.

Наскільки часто потрібна допомога поліції чи інших правоохоронних органів при вчиненні цієї нотаріальної дії?

Я вважаю, залучення правоохоронних органів є необхідним у питаннях охорони спадкового майна, оскільки це дія, що може супроводжуватися суттєвими конфліктами, які, до речі, можуть представляти собою небезпеку і для самого нотаріуса. Тому, на мою думку, було би доцільним, якби нотаріус мав би повноваження залучати працівників правоохоронних органів до вчинення даної нотаріальної дії по аналогії з державними і приватними виконавцями, які за необхідності залучають поліцію своєю постановою при проведенні опису майна або при вчиненні інших виконавчих дій.

Що, на Вашу думку, потрібно зробити для того, щоб ця дія стала більш розповсюдженою в Україні?

Я думаю, передусім, необхідно змінити підхід до правового регулювання порядку вжиття заходів до охорони спадкового майна. Причому йдеться не тільки про необхідність удосконалення порядку вчинення нотаріальних дій, але й про внесення змін до інших спеціально-галузевих нормативно-правових актів. Наприклад, якщо в порядку вчинення нотаріальних дій зазначено про те, що нотаріус передає виявлені цінності до банківської установи за окремим описом, то відповідно у спеціальному законодавстві, що врегульовує порядок діяльності фінансових установ, також має міститися положення щодо прийняття від нотаріуса до депозиту цінностей за окремим описом. На сьогоднішній день, зокрема, багато банківських установ відмовляють в прийнятті цінностей через відсутність такої прямої вказівки.

Скажіть, будь ласка, чи є якісь напрацювання в Міністерстві юстиції чи, можливо, в інших органах щодо таких змін?

Мені такі напрацювання невідомі. Поки що я не чула жодних обговорень з цієї теми.