Скандальне будівництво Шулявського шляхопроводу, напевно, по праву, можна назвати "фіналістом" найгучніших транспортних об'єктів. Та, схоже, побачити обіцяний варіант розв'язки кияни не зможуть ще довго – за словами експертів, ця реконструкція може тягнутися ще роками. Як, власне, і зведення довгоочікуваної Великої окружної дороги, презентація якої, відповідно до заяв столичної влади, мала відбутися ще на початку 2019 року. Та от тільки на її місці жителі Оболоні ще не побачили й кілометра прокладеної траси. Про причини перетворення гучно заявлених об'єктів у "транспортні довгобуди" та коли, нарешті, киянам чекати на завершення робіт, дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
На експертизі – проект кошторису у понад 1, 7 млрд: причина в "корумпованих чиновниках"
Схоже, епопея із зведенням обіцяного Шулявського шляхопроводу, може розтягнутися ще на роки. А причиною тому може стати тяганина із передбаченим у затвердженому проекті "неповного чотирилисника" знесенням 5-го цеху заводу "Більшовик".
Як повідомив транспортний інженер Віктор Петрук, Фонд Державного майна України не хоче "вичленяти" окремі частини заводу, оскільки це вплине на його вартість при приватизації. Тому, поки не відбудеться приватизація, питання з цехом не буде вирішене.
"Вся ця історія була зав'язана виключно на тому, щоб використати необхідність знесення 5-го цеху під будівництво розв'язки, як інструмент шантажу Фонду Держмайна – потрібно було змусити Фонд вивести завод із переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Тому що без цього не можна було відсудити. Я знаю, що розроблялися проекти ДПТ, що вся територія заводу – 30 Га – має бути забудована житлом, тобто: зміна цільового призначення - "громадсько-житлова забудова". Я думаю, що це головний аргумент людей, які проштовхували цей "недочотирилисник". Тому що, окрім моєї розв'язки, були й інші проекти, що не потребували знесення цеху", – зазначає автор альтернативного проекту – трирівневої розв’язки з реверсним розподільчим кільцем Віктор Петрук.
За повідомленням керівництва КП "Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд м. Києва", станом на середину квітня об'єкт профінансовано на 863,1 млн грн.
За словами Віктора Петрука, офіційно суми не змінилися й досі, проте це не гарантує припинення подальшого фінансування.
"Останні кошті були переведені в кінці грудня 2019 року – там була перевитрата: поверх затвердженого кошторису було витрачено 27 млн грн, тому вони побоюються додавати ще. Проте, в експертизі все ще лежить проект корегування кошторису – ціна має збільшитися до 1 млрд 726 млн грн. Експертиза поки не хоче пропускати це корегування, оскільки там немає локальних кошторисів: вартість не прорахована за конкретними показниками (матеріалами/кількістю людино-годин тощо – ред.), а за аналогами – звісно, значно дорожчими аналогами. Тому ця справа зупинилася", – відзначає автор альтернативного проекту – трирівневої розв’язки з реверсним розподільчим кільцем.
Як відомо, справжнім "улюбленцем" серед запропонованих до початку реконструкції скандального шляхопроводу, став проект Віктора Петрука – доказом того стала масова підтримка двох відповідних петицій, які за лічені дні набрали по 10 тисяч голосів, необхідних для розгляду міської влади. Проте, це не вплинуло на кінцевий вибір столичної адміністрації.
На думку експерта з питань транспорту Олександра Кави, одним з оптимальних запропонованих проектів є і китайський варіант на рівні широкого перехрестя з правильним світлофорним регулюванням. При чому, в обох випадках проектувальники обійшлися без знесення цеху, а вартість фактично не перевищувала нині витраченої на неповний "чотирилисник".
"У знесенні цеху "Більшовика", насправді, немає ніякого сенсу. Оскільки відсутність цього з'їзду, якого і раніше не було до реконструкції, дозволяє досить легко об'їхати через Виборзьку і Гарматну, як і відсутність з'їзду, симетричного з іншої сторони, – через вулицю Нестерова і Цедіка. тож, окрім бажання окремих корумпованих чиновників Києва "під шумок" побудувати в пішохідній досяжності від станції метро "Шулявська" ще кілька ТЦ і зі зручністю для водіїв нічого спільного не має", – пояснює експерт в транспортній сфері Олександр Кава.
"Всі ці збільшення вартості, що відбувалися вже тричі в процесі ремонту, – є найяскравішим прикладом корупції в КМДА. До прикладу, міст через ріку Дністер, що був нещодавно побудований біля міст Жидачів і Ходорів з під'їздами до мосту, довжиною в кілометр, при чому, що це був новий міст, обійшовся в 200 млн грн. В Києві ж процвітає торжество корупції", – підкреслює Олександр Кава.
Кілька місяців тому перший заступник голови КМДА Микола Поворозник відзвітував, що Фонд державного майна України оцінив вартість даного цеху у 700 млн грн. Проте, як наголосили в керівництві столичної адміністрації, місто не буде платити таку "нереальну" ціну.
"Викуп цеху має стати наступним кроком для продовження робіт з реконструкції Шулявського шляхопроводу. Тільки після його знесення можна буде будувати з’їзд та здійснити благоустрій території. Наразі місто в процесі переговорів, адже вартість, яку визначили за напіврозвалене приміщення, на мою думку, завищена. Таку оцінку можна пояснити лише як спробу таки доотримати прибуток від оренди майна. У вартість будівлі враховано суми, на які укладені на сьогоднішній день орендні договори з компаніями, що продають у приміщенні 5-го цеху "секонд-хенд"", – підкреслив Микола Поворозник.
За його словами, місто очікує на оцінку вартості будівлі цеху, яку проведе сертифікований експерт – процедура її викупу має стати наступним кроком після отримання експертної оцінки вартості. Тож, як то кажуть, далі буде…
Будівництво Великої окружної дороги в 1 млрд затягнулося на роки: відреагували навіть нардепи
Ще одним прикладом "транспортного довгобуду" стала Велика окружна дорога на ділянці від вул. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирській, презентація якої мала відбутися ще на початку 2019 року.
Та от тільки у травні 2020 року довгоочікуваний об'єкт й досі виглядає ось так.
Довгоочікуваною Великою кільцевою дорогою, загальна кошторисна вартість якої становить 1,12 млрд грн, зацікавилися і нардепи.
Якщо відвертих занепокоєнь вартість у експертів поки не викликає, за умови уникнення неочікуваного зростання кошторису, то зі строками – справжня "біда".
"Враховуючи, що це нове будівництво, – новий шляхопровід, підведення до нього з боку недобудованої дороги, шляхопровід над залізничною дорогою, яка пересікає промислову гілку, що йде у напрямку Вишгороду, – показник більш-менш реальний. А ось строки будівництва затягнулися на роки. Такий об'єкт реально можна було б побудувати за 1 будівельний сезон. Нинішній стан цієї ділянки – результат того, що київська влада просто не виділяє грошей на добудову", – зазначає експерт в транспортній сфері Олександр Кава.
Як відзвітували в столичній адміністрації, у 2020 році на будівництво цього об'єкту планується виділення 500 млн грн. А, як відзначив мер Києва Віталій Кличко, завершення робіт заплановано вже до кінця 2021 року.
Та поки ж одним з останніх "рекордів" стало квітневе відновлено руху транспорту по двох смугах на ділянці дороги в районі вул. Богатирській в напрямку руху Київ-Вишгород-Київ.
"На зростанні кошторисів тільки заробляються гроші" – в очікуванні реакції правоохоронних органів
Позицію експертів підтримують і політики, підкреслюючи, що із такими "довгобудами" ситуація у місті лише стрімкими темпами погіршується – автівок стає все більше, а потенційні шляхи об'їзду так і не додаються. Не кажучи вже про систематичний вплив "тимчасових" ремонтів на проїжджій частині.
"Ми бачимо тільки обіцянки міської влади довести до кінця ці будівництва, але ж результату немає. Помітне тільки постійне зростання їхньої вартості, проте об'єкти так і залишаються нереалізованими – зокрема, і Шулявська розв'язка, Велика окружна, метро на Троєщину. По суті, це і є критерій, за яким треба оцінювати ефективність київської влади. Я так розумію, що на зростанні кошторисів тільки заробляються гроші: правоохоронні органи, на жаль, не реагують на ці речі, але треба дати відповідь, поставивши крапку – чи відповідають дійсності ці кошториси, чи це хтось заробляє на цьому. Попри усі обвинувачення, які лунають у ЗМІ, ствердження експертів і політиків", – зазначає голова київського осередку політичної партії Миколи Томенка "Рідна країна" Олександр Федоренко.
Як підкреслив політик, добірка відеозаписів, які впродовж останніх кількох місяців активно знімає столичний мер, не компенсують жителям мегаполісу вкрай необхідних реальних оновлень в місті.
"Сподіваюся, що все ж таки виборці будуть орієнтуватися на цю діяльність Кличка, а не другорядні піар-об'єкти, як, наприклад, встановлення в'їзних знаків, які для міської влади важливіші, ніж об'єкти для забезпечення життєдіяльності міста і комфорту киян. Тож закликаю киян подумати, за кого голосувати на майбутніх виборах, керуючись попередньою діяльністю та досягненнями кандидатів в мери, а не акторською чи спортивною грою", – наголошує Олександр Федоренко.
Варто зазначити, що місцеві вибори мають відбутися вже цієї осені, а, відповідно, у мешканців міста ще є час на визначення з кандидатом на "крісло" мера Києва.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.
