Перед зимою 2026–2027 років більшість українців бояться одразу всього: відключень світла, атак на мости, зростання цін і втрати роботи. За даними ексклюзивного опитування читачів Фокусу, 43% респондентів на питання, що найбільше турбує напередодні зими, обрали відповідь «Усе з переліченого».
Окремо люди називали відключення електроенергії (16%), масовані атаки Росії (16%), проблеми з опаленням (9%), перебої з водопостачанням (3%), зростання цін (4%) і сильні морози (2%).
Мости Києва: чи витримають удари дронів
Після серії російських атак на Південний, Північний, Дарницький мости та міст «Метро» столиця зіткнулася з транспортними колапсами й обмеженням руху під час повітряних тривог. Інженер-транспортниця Анна Мінюкова пояснила: київські мости не розраховували на удари «шахедів» чи ракет, однак закладений у проєкт запас міцності досі працює на місто.
«Оцінити його у форматі “міст витримає ще стільки-то ударів” неможливо. Для кожного випадку треба дивитися, які саме елементи конструкції пошкоджені, наскільки змінилися їхні характеристики», — зазначила фахівчиня.
За словами інженерки, від ракетних і дронових ударів передусім страждають дорожнє покриття та монолітна плита проїзної частини — такі пошкодження усувають відносно швидко. Вивести з ладу несучі елементи значно складніше, і не кожне пошкодження автоматично означає перекриття мосту: можливі сценарії від обмеження руху по смугах до ліміту швидкості чи ваги транспорту.
Дамби за три місяці — нереально
Ініціативу міністра відновлення та інфраструктури Миколи Калашника збудувати насипні дамби з понтонними переправами через Дніпро за три місяці Мінюкова називає нереалістичною. За її словами, для такого проєкту потрібна ухвала уряду, узгодження кількох міністерств, визначення кількості переправ і джерел фінансування — а конкретного бачення плану досі немає.
Глибина Дніпра в Києві становить 10–12 метрів, місцями 15–18 метрів. Окрім того, льодохід, посилення течії та інші погодні умови вимагають додаткових заходів — щонайменше встановлення льодорізів, а влучання дронів чи ракет у тимчасові споруди матимуть значно тяжчі наслідки, ніж аналогічні атаки на звичайні мости.
«Ймовірність одночасного виведення з ладу всіх мостів надзвичайно низька. У таких умовах будівництво понтонних мостів і дамб не є необхідним. Пріоритетом має залишатися протиповітряна оборона як єдиний спосіб захисту діючих об’єктів критичної інфраструктури», — наголосила Мінюкова.
Ідею тунелю під Дніпром як резервного маршруту вона також оцінила скептично: це довгостроковий проєкт, який активно розглядали ще у 2022 році, і на його реалізацію піде не один рік і не один мільярд гривень.
Пальне: дефіциту немає
Експерт з енергетичного ринку Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів у науково-технічному центрі «Психея», запевняє: інформація про масовий дефіцит пального не відповідає дійсності. Певні проблеми є, але вони незначні, а транспортний колапс у столиці — ситуативна чи локальна річ.
Бензовоз може просто застрягти в заторі й не доїхати вчасно до конкретної АЗС, тому на окремій заправці тимчасово не буде певного виду пального. Ситуативний дефіцит можливий і через пошкодження АЗС — ідеться, зокрема, про окремі райони Харківської, Дніпропетровської та Сумської областей. В абсолютній більшості регіонів проблем із заправкою немає, коли немає повітряної тривоги.
Що робити жителям Києва
Через часті тривоги й перекриття мостів жителі лівого берега вже змінюють звичний графік. Киянка Наталя, яка живе на лівому березі та працює в Солом’янському районі, розповіла «Фокусу», що тепер встає о 5 ранку й користується міською кільцевою електричкою, яка ходить за розкладом — наступний поїзд чекати доводиться близько години.
Інша жителька Ольга зазначає, що через від’їзд частини городян маршрут від Лівобережної до Бессарабки тепер займає 15–20 хвилин замість понад години — але лише коли немає тривог. Фахівці радять закладати більше часу на дорогу, стежити за графіком тривог і мати запасний маршрут громадським транспортом.
Раніше портал Знай повідомляв, пальне тягне ціни вгору: які продукти восени дорожчають найшвидше.
Також наш портал інформував, світло вимикатимуть від 6 до 11 годин на добу: оновили графіки відключень.
