Після серії російських ударів по Південному та Північному мостах Київ за кілька днів зіткнувся з транспортним колапсом. 2 жовтня Південний міст повністю закрили для автомобілів і метро, на решті переправ діяли обмеження, а частина киян переходила Дніпро пішки. Питання, що робити, якщо котрусь із переправ доведеться закрити на тижні чи місяці, стало головним — і влада вже озвучила «план Б», повідомляє Радіо Свобода.
Масштаб проблеми великий. За оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашника, за добу Дніпро в межах столиці перетинають близько 600 тисяч автомобілів. При цьому майже 40 відсотків населення Києва живе на лівому березі, а близько 80 відсотків робочих місць сконцентровані на правому. Щоранку величезний потік людей рухається в один бік, а ввечері повертається назад.
Понтони й дамби: що обіцяє уряд
3 жовтня міністр Микола Калашник заявив, що в Києві планують звести кілька резервних переправ через річку. Найшвидшим варіантом він назвав поєднання насипних дамб із понтонними переправами. Місця майбутніх переходів уже визначили, підготовчі роботи розпочали, а саме будівництво може тривати до трьох місяців. За задумом уряду, резервні переходи мають забезпечити щонайменше 50 відсотків пропускної спроможності наявних мостів.
У перспективі розглядають і інші рішення — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко ще 2 жовтня говорив, що Києву потрібен окремий резервний сценарій: реверсивний рух у години пік, хаби з велосипедами й електросамокатами біля мостів, а також пасажирські поромні переправи.
Тунель під річкою: реально, але точно не швидко
Тунель під Дніпром, про який згадав міністр, інженерно можливий, вважає доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету Андрій Корецький. Таких конструкцій у світі достатньо, технологія відома. Але між технічною можливістю та готовим проєктом — роки роботи: геологічні, топографічні, гідрологічні й екологічні дослідження, потім тристадійне проєктування і лише тоді будівництво.
«Якщо дивитися з погляду реалістичності та строків виконання, я б розглядав тунель ще далі, ніж понтонні переправи. Тунель швидким рішенням геть не є», — наголосив Корецький. Навіть вибір місця, за його словами, може стати проблемою: в'їзди й виїзди доведеться вписувати в уже забудоване місто.
Додаткові електрички вже курсують
Поки резервних переправ немає, частину пасажиропотоку перекинули на залізницю. Із 5 до 9 жовтня «Укрзалізниця» призначила 18 додаткових човникових рейсів Kyiv City Express за маршрутом Видубичі — Дарниця — Видубичі із зупинкою на Березняках. Вони ходять у найбільш навантажені години — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Разом із регулярними рейсами міської електрички, приміськими та регіональними поїздами в години пік між берегами курсують до шести поїздів.
Чому понтон не замінить міст
Корецький закликає не прирівнювати понтонні переправи до стаціонарних мостів. «Чи є це повноцінною заміною мосту? Звичайно, ні. Альтернативою мосту є тільки міст як стаціонарна конструкція», — пояснює інженер. Понтон він радить сприймати як аварійне рішення для критичних вантажів і техніки, а не для звичного трафіку.
Окрема проблема — масштаб річки. Після деокупації Київщини навесні 2022 року тимчасові переправи швидко відновили рух біля багатьох зруйнованих мостів через Ірпінь. Але Дніпро в межах Києва, залежно від місця мостового створу, має ширину приблизно від 400 до 1500 метрів — це незіставно з кількома десятками чи сотнями метрів Ірпеня.
Тобто озвучену владою цифру у 50 відсотків пропускної спроможності, за словами Корецького, неможливо оцінити без конкретних вихідних даних: місця переправи, її довжини, конструкції, кількості смуг і типів транспорту.
Що робити пасажирам уже зараз
Ситуацію на мостах вдалося частково стабілізувати. Із 3 жовтня під час повітряної тривоги рух тимчасово обмежують лише на Подільському та Південному мостах в окремих напрямках і максимум на перші 15 хвилин тривоги, інші автомобільні мости через сам факт тривоги не перекривають. Із 4 жовтня поїзди «зеленої» лінії метро знову перевозять пасажирів між берегами під час жовтого рівня загрози.
Водночас варто закладати додатковий час на дорогу в години пік: до кінця тижня додаткові електрички курсують лише до 9 жовтня, а решта обіцяних переправ — це проєкти на місяці, а не на дні.
Раніше портал Знай повідомляв, північний міст у Києві відновили після атаки: рух відкрили, гарячу воду повернули.
Також наш портал інформував, затори без тривоги: Південний міст і Патона в Києві завантажені з самого ранку.
