Людина може прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за відстрочкою, довідкою чи для уточнення даних. Але іноді візит закінчується вимогою пройти ВЛК просто на місці. Якщо ж після цього людину фактично не випускають із приміщення, ситуація вже може мати зовсім іншу правову оцінку.
Про це розповіла адвокатка та заступниця голови військового комітету і військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко.
Сам факт отримання направлення на ВЛК у ТЦК може бути законним. Після ухвалення Закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року статус «обмежено придатний» скасували, тому для частини людей повторний медичний огляд став обов’язковим.
Але змусити людину проходити огляд негайно, утримуючи її в приміщенні, ТЦК не може. Закон передбачає інший механізм: повістка із зазначенням дати та місця явки, а за неявку може наставати відповідальність за статтею 210 КУпАП. За наявності ознак систематичного ухилення може застосовуватися стаття 336 Кримінального кодексу.
Саме покарання за неявку не дає права силою утримувати людину.
Є ще жорсткіший момент. Стаття 29 Конституції України гарантує право на свободу та особисту недоторканність. Стаття 262 КУпАП визначає перелік органів, які можуть здійснювати адміністративне затримання. ТЦК та Служби правопорядку в цьому переліку немає.
Тому відсутність протоколу не означає, що проблеми немає. Якщо людина фактично не може залишити приміщення, це може розглядатися як позбавлення свободи. Адвокатка вказує на можливі ознаки злочинів за статтею 146 КК — незаконне позбавлення волі — та статтею 365 КК — перевищення влади військовою службовою особою.
Водночас є три ситуації, коли обмеження свободи можливе. Це адміністративне затримання поліцією за законних підстав строком до трьох годин за статтею 263 КУпАП, затримання за статтею 208 КПК у разі підозри у кримінальному правопорушенні або ситуація, коли людина вже стала військовослужбовцем після видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини.
Якщо людина прийшла до ТЦК добровільно і хоче вийти, адвокатка радить подати начальнику ТЦК письмову заяву у двох примірниках. На своєму примірнику потрібно отримати вхідний номер, дату та час. Відмову приймати заяву теж варто зафіксувати.
Не менш важливо збирати докази. Можна вести аудіозапис розмов, фіксувати час перебування в ТЦК, записати прізвища та посади працівників, повідомити близьких або адвоката через месенджер.
Якщо людину фактично утримують, можна телефонувати на 102, викликати адвоката та подати заяву про кримінальне правопорушення за статтями 146 і 365 КК. Розслідування щодо військових службових осіб здійснює Державне бюро розслідувань.
Також можна звернутися до Офісу Військового омбудсмана, обласного ТЦК, Генерального штабу та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Окремо залишається можливість звернення до адміністративного суду.
При цьому незаконне утримання і законність вимоги пройти ВЛК — різні питання. Якщо повістку вручили належним чином, ігнорувати її не варто. Можна наполягати на праві залишити приміщення, а сам медогляд пройти та за потреби оскаржити його висновок у вищій ВЛК або суді.
Поки наказу про зарахування до військової частини немає, людина залишається цивільною і має повний обсяг конституційних прав. І це той момент, який краще знати ще до того, як двері ТЦК раптом перестануть здаватися такими вже відкритими.
Нагадаємо, статус "у розшуку" в "Резерв+" можна зняти без ТЦК
Раніше ми розповідали, що порожнє фото в "Резерв+" — не порушення: Міноборони пояснило, коли ТЦК не має права відмовити
Також, день народження може стати пасткою ТЦК: українців попередили про "сіру зону" мобілізації
