Державна служба статистики оприлюднила дані, які красномовно описують продуктову реальність українців. У 2026 році продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 9,6% порівняно з попереднім роком. Окремі категорії — риба, яйця, соняшникова олія, хліб та м'ясо — додали у вартості майже 20%. Такі цифри змусили покупців суттєво переглянути вміст свого продуктового кошика.
Як повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на дані Держстату та коментарі економіста Олега Пендзина, структура споживання в Україні зазнала помітних змін. Українці дедалі частіше відмовляються від дорогих продуктів на користь доступніших.
Що зникло з кошика: ікра, лосось та твердий сир
Найперше під скорочення потрапили делікатеси. Українці масово відмовляються від червоної риби (сьомги, лосося), червоної ікри, хамону, твердих та витриманих сирів, телятини. У списку також — горіхи, екзотичні фрукти, несезонні ягоди та дорогі кондитерські вироби. Багато хто зізнається: купує ці продукти лише за акціями або взагалі викреслив зі списку покупок.
За словами економіста Олега Пендзина, це класична реакція на падіння доходів. «Люди стали реально менше їсти м'яса, молокопродуктів і риби, натомість зріс попит на крупи, хліб, цукор та картоплю. Це нормальна реакція українців на падіння доходів і високі ціни», — пояснює фахівець.
М'яса — на 20 кг нижче норми, хліба — на 10% більше
Цифри споживання красномовні. Якщо раціональна норма м'яса становить близько 90 кг на людину на рік, то до повномасштабної війни українці споживали приблизно 75 кг, а нині цей показник скоротився до 70 кг. Водночас хліба українці їдять на 10% більше, ніж передбачає раціональна норма. Схожа ситуація і з молочними продуктами — фактичне споживання залишається нижчим за рекомендоване.
Покупці частіше обирають курятину замість дорожчих видів м'яса, сезонні овочі замість імпортних, збільшують частку круп та макаронних виробів у щоденному раціоні. Цю тенденцію регулярно фіксує і Національний банк України у своїх інфляційних звітах: українці адаптуються до зростання цін через заміщення дорожчих товарів дешевшими.
Що буде з цінами далі: прогноз НБУ
Національний банк не обіцяє швидкого полегшення. У другій половині 2026 року продовольча інфляція може ще посилитися, а за підсумками року сягнути 9,4%. Регулятор пояснює: на собівартість тиснуть подорожчання енергоресурсів, логістики та оплати праці.
Облікова ставка НБУ зберігатиметься на рівні 15% щонайменше до другого кварталу 2027 року. Поступове сповільнення інфляції — до 6,5% наприкінці 2027-го та до цільових 5% у 2028 році — залишається базовим сценарієм, однак найближчими місяцями відчутного здешевлення продуктів чекати не варто.
Як українці пристосовуються до нових цін
Обговорення в соцмережах підтверджує офіційну статистику. Користувачі розповідають, що почали самостійно солити червону рибу — так виходить удесятеро дешевше. Інші зізнаються: повністю відмовилися від кафе та ресторанів, готують удома навіть ті страви, які раніше купували готовими. Продукти купують переважно за акціями, роблять запаси товарів зі знижками.
Цікаво, що алкоголь не демонструє такого падіння попиту. За словами Пендзина, для багатьох це спосіб зняти психологічну напругу, тож від чарки українці відмовляються в останню чергу.
Раніше портал Знай повідомляв, курятина подорожчала на 14%: свіжі ціни на філе, стегна та гомілки в АТБ, Сільпо й Novus.
Також наш портал інформував, яйця по 34 грн за десяток: АТБ заливає хімією прострочені продукти.
