Опинившись під колекторським пресингом, позичальники часто відчувають безпорадність. Але наявність боргу не позбавляє людину права на повагу до приватного життя, честі та гідності — і закон це гарантує.
Як повідомляє Думка, діяльність колекторських компаній сьогодні повністю легалізована та чітко регламентована Законом України «Про споживче кредитування». Головним регулятором виступає Національний банк України — саме він веде спеціальний Реєстр колекторських компаній, встановлює вимоги до етичної поведінки та має право виключати порушників із реєстру.
Якщо компанії немає в реєстрі НБУ — її діяльність із витребування боргів є незаконною. Повний перелік легальних колекторів доступний на офіційному сайті регулятора, і перевірити його варто ще до першої розмови зі стягувачем.
Що категорично заборонено колекторам
Закон встановлює чіткі правила поведінки. Колектори не мають права:
- телефонувати або писати вночі — з 20:00 до 09:00, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
- контактувати з боржником більше двох разів на добу;
- використовувати автоматичний додзвін понад 30 хвилин на день;
- погрожувати, шантажувати, чинити психологічний тиск;
- видавати себе за представників державних органів;
- приховувати свій номер телефону або контактні дані;
- повідомляти про борг стороннім особам без їхньої згоди;
- вимагати гроші від родичів, роботодавця чи знайомих боржника;
- приходити на особисті зустрічі без попередньої згоди.
Окремо закон виділяє категорії громадян, із якими будь-яка взаємодія колекторів заборонена повністю. Це недієздатні або обмежені в дієздатності особи, пацієнти на стаціонарному лікуванні, люди з інвалідністю I групи та неповнолітні. Достатньо надіслати колекторській компанії копію підтвердного документа — і дзвінки мають припинитися.
Перша розмова з колектором: що вам зобов'язані повідомити
Під час першого контакту представник компанії зобов'язаний назвати: своє повне найменування, номер телефону та адресу для листування; ПІБ працівника або його унікальний ідентифікатор; правову підставу для дзвінка; детальний розрахунок заборгованості — тіло кредиту, відсотки, комісії та штрафи окремо.
Якщо цих даних вам не надали — перед вами порушник. Фіксуйте розмову та переходьте до активних дій.
Що робити, якщо колектори атакують дзвінками: покрокова інструкція
Крок 1. Фіксуйте все. Робіть скріншоти повідомлень у месенджерах, записуйте телефонні розмови (попередивши співрозмовника), зберігайте листи разом із конвертами — на них є поштовий штемпель із датою.
Крок 2. Вимагайте документи. Після першої ж розмови ви маєте законне право вимагати письмові підтвердження боргу та повноважень компанії. Колектор зобов'язаний надати їх протягом 5 робочих днів (для банку-первісного кредитора — 7 робочих днів).
Крок 3. Увімкніть «режим тиші». Це ключовий механізм захисту: з моменту вашої вимоги надати документи й до моменту їх фактичного отримання колектори не мають права турбувати вас за власною ініціативою. Жоден дзвінок, SMS чи лист у цей період не допускається. Порушення «режиму тиші» — грубе правопорушення.
Крок 4. Скаржтеся до НБУ. Якщо етичні норми продовжують порушуватися — направляйте офіційну скаргу до Національного банку України. Додайте всі зібрані матеріали: аудіозаписи, скріншоти, деталізацію дзвінків від мобільного оператора. НБУ проводить перевірки та може оштрафувати компанію або виключити її з реєстру.
Крок 5. Звертайтеся до поліції. Якщо надходять відкриті погрози — негайно пишіть заяву. Це вже сфера Кримінального кодексу.
Штрафи та пеня під час війни: що каже закон
Окрема гарантія діє для всіх позичальників у період воєнного стану. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, боржники повністю звільняються від сплати штрафів, пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення. Ця норма діє протягом усього воєнного стану та 30 днів після його завершення.
Тож якщо колектори намагаються нарахувати нові штрафи за «прострочку» — це пряме порушення закону. Сміливо нагадуйте їм про цю норму й фіксуйте кожну таку спробу для скарги.
Раніше портал Знай повідомляв, кредит погашено, а борг залишився: чому ПриватБанк та Ощадбанк вимагають гроші.
