Столиця стоїть на порозі потенційно найважчої зими за останні роки. Замість злагодженої підготовки до холодного сезону центральна та місцева влада зосередилися на інформаційній кампанії з перекладання відповідальності одна на одну. Про це повідомляє видання NMIU.
Комплексний план енергетичної стійкості Києва затвердили ще в березні 2026 року. Він передбачав фінансування у пропорції 50 на 50: по 15 млрд грн мали забезпечити місто та держава. Київ свою частину виконав — залучив кошти з міського бюджету, кредитних ресурсів та позики від Європейського банку реконструкції та розвитку.
За даними депутата Київради від фракції "УДАР" Володимира Бондаренка, столиця вже встановила 15 мегават додаткових потужностей для систем водопостачання, 60 мегават розподіленої генерації та планує ввести близько 200 мегават альтернативної генерації до старту опалювального сезону. Водночас держава профінансувала лише близько 3 млрд грн із передбачених 15 млрд грн.
Ситуацію ускладнюють масштабні руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За перші місяці 2026 року енергосистема Києва зазнала пошкоджень, співставних із втратами за попередні кілька років війни. Особливо критична ситуація з ТЕЦ-5 — найбільшою теплоелектроцентраллю столиці, яка працює на обладнанні радянського зразка. Знайти необхідні комплектуючі для неї вкрай складно.
200 МВт проти 1,7 ГВт: чому Київ не впорається самотужки
200 мегават альтернативної генерації, які місто планує ввести до початку зими, — це максимум, якого Київ може досягти власними силами. Однак загальна потреба столиці в електроенергії становить близько 1,7 ГВт. Тобто нова генерація покриє лише трохи більше десятої частини необхідного. Без повноцінного партнерства з боку держави ризики проходження опалювального сезону зростають у рази.
Окремою проблемою залишається бюрократія. Столична влада неодноразово зверталася до уряду з проханням оперативно внести зміни до нормативної бази, однак жодне звернення не було реалізоване. Київрада двічі ухвалювала офіційні звернення до Кабінету Міністрів, а на рівні профільного заступника голови КМДА Петра Пантєлєєва відбуваються робочі зустрічі. Проте повноцінної взаємодії між містом і центральною владою досі немає.
Загальна вартість необхідних робіт для повноцінної підготовки столиці оцінюється приблизно в 60 млрд грн. Ще наприкінці квітня уряд виділив Києву 987 млн грн на захист енергетичної інфраструктури, на початку червня — ще 2 млрд грн. Однак навіть із цими сумами загальний дефіцит фінансування сягає близько 48 млрд грн.
Що робити киянам уже зараз
В умовах невизначеності експерти радять мешканцям столиці не покладатися виключно на владу та завчасно готувати свої домівки до можливих викликів. Найперше — подбати про альтернативні джерела тепла: обігрівачі, теплові гармати чи твердопаливні котли там, де це можливо. Важливо також мати запас питної та технічної води щонайменше на три доби, а також автономні джерела освітлення — ліхтарі, свічки, павербанки. У багатоквартирних будинках варто вже зараз обговорити з сусідами план дій на випадок тривалих відключень тепла та світла.
Раніше портал Знай повідомляв, атака на Київ: на Тростянецькій, 47 відкрили штаб допомоги — як отримати компенсацію за вибиті вікна.
Також наш портал інформував, щоденний потяг Варшава-Київ запустять у грудні: розклад та всі зупинки.
