Під час масштабного знеструмлення лікарня не може просто припинити роботу до появи світла. Операції, реанімація, апарати ШВЛ, пологи та інтенсивна терапія мають тривати навіть після удару по енергетичній інфраструктурі. Тому столична влада вже кілька місяців готує спроможну мережу медзакладів до зими, яку ще до її настання встигли охрестити «найскладнішою».
До спроможної мережі у столиці входить 21 медзаклад — клінічні та дитячі лікарні, психіатричний та онкологічний диспансери, фтизіопульмонологічна лікарня, Перинатальний центр і міський центр репродуктивної та перинатальної медицини. За даними Департаменту охорони здоров'я КМДА, понад 65% із них уже повністю автономні, а до кінця жовтня планують довести готовність до 100%.
Генератори й енергія: майже 50 млн грн
Основний акцент зроблений на дизель-генераторах і комплексних системах накопичення енергії. На ці потреби місто виділило майже 49,6 млн грн. Окремо столичні медзаклади отримали як гуманітарну допомогу або придбали власним коштом 132 дизель-генератори.
Медичні заклади впроваджують і альтернативні джерела. Наприклад, Київська міська клінічна лікарня №12 встановила сонячну електростанцію потужністю 100 кВт, а також 10 акумуляторних накопичувачів загальною ємністю 51,2 кВт·год і два інвертори по 50 кВт.
Показовим став інцидент січня 2026 року в міській лікарні швидкої допомоги: після влучання в об'єкт енергетики заклад лишився без централізованого живлення, а основний генератор на 400 кВт не запустився. Лікарям, які приймали поранених, довелося деякий час працювати з ліхтариками. Після цього заклади, що приймають пацієнтів із політравмами та пораненнями, забезпечили додатковими генераторами на випадок відмови основного обладнання.
Вода і тепло: свердловини та котельні
Ще в січні 13 медзакладів спроможної мережі мали власні свердловини для автономного водопостачання. Щоб забезпечити решту закладів, у травні місто спрямувало 87 млн грн.
Із теплом ситуація складніша. На початку року автономні котельні мали 8 медзакладів, ще 13 могли оперативно підключити до пересувних мобільних котелень. Влітку КМДА відзвітувала про масштабнішу систему резерву: у 23 комунальних медзакладах за 37 адресами реконструювали системи теплопостачання, щоб їх можна було під'єднати до мобільних дизельних котелень.
Окремо місто разом із ВООЗ у межах проєкту Heal Ukraine працювало над встановленням модульних твердопаливних котелень для восьми медзакладів за дев'ятьма адресами. Загалом міський парк на початку 2026 року налічував 69 мобільних котелень. Після атаки 25 листопада 2025 року Київ розгорнув 9 мобільних котелень для шести медзакладів, які забезпечували їх теплом приблизно добу до відновлення штатного теплопостачання.
Чи встигнуть до кінця жовтня
Попри оптимістичні заяви, питання стовідсоткової готовності залишається відкритим. Наприклад, Київська міська клінічна лікарня №6 лише 17 вересня оголосила тендер на роботи з розробки свердловин, а завершити їх, згідно з умовами, мають аж до 31 грудня. Тобто не всі заклади гарантовано отримають автономне водопостачання до старту опалювального сезону.
«Стійкість медичної системи сьогодні означає здатність лікарень працювати безперервно за будь-яких умов. Ми послідовно створюємо для цього необхідні резерви — від автономного електроживлення до альтернативних джерел води й тепла», — наголошувала директорка Департаменту охорони здоров'я КМДА Тетяна Мостепан.
Раніше портал Знай повідомляв, дрова, вугілля чи брикети: українцям компенсують витрати на опалення.
