Каштани — головний символ Києва — цього літа знову масово жовтіють і скидають листя ще до настання осені. Зупинити загибель дерев точково вже не вдається: уражені насадження доводиться поступово прибирати та замінювати на інші породи.

Причину пояснив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора "Київзеленбуду" Дмитро Заруба у коментарі "Главкому", повідомляє ТСН. Винна каштанова мінуюча міль — її личинки виїдають листову пластину зсередини, і дерево втрачає здатність отримувати поживні речовини, а літня спека лише пришвидшує цей процес.

Весна, каштани, парк, фото: Знай.ua
Весна, каштани, парк, фото: Знай.ua
Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості те, що ми бачимо по Києву, — це все ж таки дія мінуючої молі.

Чому дерева не рятують хімією

Врятувати каштани у масштабах усього міста практично неможливо. Санітарні правила суворо забороняють зовнішню хімічну обробку на вулицях Києва. А єдина дієва альтернатива — вакцинація дерев — коштує близько 50 євро за одну дозу, що означає катастрофічні витрати для міського бюджету на десятки тисяч дерев.

Що садять замість каштанів

Озеленювачі пропонують висаджувати стійкіші до міських умов платани й катальпи. Платани вже добре прижилися на Голосіївському проспекті та виросли до 10 метрів. Це дерева-довгожителі з північної півкулі: стовбур може сягати 50 метрів, а живуть вони понад дві тисячі років.

На центральних вулицях на кшталт Хрещатика, де корінню заважають бетон і протиожеледна сіль узимку, фахівці радять садити посухостійкі рослини в спеціальних кадках з автоматичним поливом.

Як рятують вцілілі каштани

За інформацією "Київзеленбуду", комунальники розвішують на гілках екологічні феромонні пастки. Метод потребує кількох сезонів системної роботи, але накопичувальний ефект уже дозволив поступово знизити чисельність шкідника в окремих районах міста.

Екологи нагадують: каштани не є рідними для столиці — місцевими породами вважаються клени й дуби. Тому заміна уражених каштанів на стійкіші види — це радше повернення місту природного озеленення, ніж безповоротна втрата.

Раніше портал Знай повідомляв, дерева — не ближче 4 метрів до паркану: що робити українцям із сусідом-порушником.

Також наш портал інформував, на мапі "Київ Цифровий" укриття є, а всередину не потрапити.