Останніми днями кияни звернули увагу на зеленуватий відтінок води та піну біля берегів Дніпра. У Київській міській державній адміністрації одразу відреагували: фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» продовжують моніторити стан водних об'єктів столиці та вже відібрали проби води для лабораторного аналізу.
Екологи заспокоюють: причина зміни кольору — природний сезонний процес, а не хімічне забруднення. Втім, остаточні висновки можна буде зробити лише після результатів лабораторних досліджень.
Що таке «цвітіння» води
Зміна кольору води влітку пов'язана з активним розвитком мікроскопічних водоростей та ціанобактерій. Це явище називають «цвітінням» води — йдеться не про буквальне цвітіння водойми, а про масове розмноження мікроскопічних організмів. Залежно від видового складу водоростей вода може набувати зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків.
Масовий розвиток водоростей відбувається за сприятливого поєднання природних і антропогенних факторів. Один із ключових чинників — надлишок біогенних речовин, передусім сполук азоту та фосфору. Інтенсивність «цвітіння» залежить також від погоди: тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють сприятливі умови для швидкого розмноження водоростей.
Звідки береться піна
Поява піни пов'язана з масовим розвитком і відмиранням водоростей. Після відмирання значної кількості біомаси у водоймі починається активне розкладання органічної речовини, змінюється склад поверхневого шару води. Органічні сполуки разом із продуктами розкладання накопичуються біля берегів — саме це спричиняє неприємний запах.
Під дією хвиль і вітру ці органічні речовини утворюють піну, яка збирається там, де течія повільніша, зокрема вздовж берегової лінії. У департаменті наголошують: сама по собі поява піни не є доказом хімічного забруднення водойми — для встановлення конкретних причин потрібні лабораторні дослідження.
Водночас масове відмирання водоростей має й інший наслідок: біомаса розкладається і споживає розчинений у воді кисень. Це погіршує умови існування риби та інших водних організмів, а за значного дефіциту кисню може призводити до їхньої загибелі. Аналогічні процеси зараз спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.
Що робитимуть далі
Дніпро — річка загальнодержавного значення, тому моніторинг і управління її водними ресурсами здійснюють у межах державної системи. Для координації подальших дій і посилення моніторингу Київ уже звернувся до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.
Фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» виїхали на місце й відібрали проби води для детального лабораторного аналізу. У разі виявлення ознак забруднення департамент обіцяє додатково поінформувати киян. Результати лабораторних досліджень очікуються найближчим часом.
У Департаменті наголошують: «цвітіння» — не окрема причина погіршення стану водойми через скид забруднювальних речовин чи стічних вод, а сигнал про зміни її екологічної рівноваги. Ситуацію важливо оцінювати комплексно — не лише в межах столиці, а в усьому басейні Дніпра.
