В Україні набрав чинності новий рамковий закон «Про основні засади житлової політики», який остаточно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року. Документ змінює саму філософію забезпечення громадян дахом над головою — замість багаторічних паперових черг держава впроваджує реальний інструмент: соціальну оренду житла.
Як повідомляє ТСН, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк пояснила: новий підхід розмежовує інструменти залежно від фінансових можливостей родини. Для тих, хто має стабільний дохід і готовий стати власником, передбачені пільгова іпотека та фінансовий лізинг. Соціальна оренда — для тих, хто наразі не може придбати житло.
Керувати фондом соціального житла будуть спеціальні муніципальні неприбуткові організації — оператори, які працюватимуть безпосередньо з вразливими групами населення. Для усунення корупційних ризиків створять Єдину інформаційно-аналітичну систему: вона автоматично взаємодіятиме з державними реєстрами та показуватиме людині доступні програми без жодного «ручного керування».
Правило 30%: скільки платитиме родина
Базовий принцип соціальної оренди формулюється чітко: плата за житло не може перевищувати 30% сукупного доходу родини. Усе, що вище цієї межі, компенсує держава або територіальна громада. Для сімей із невеликим доходом рівень компенсації сягатиме 70% вартості оренди, а для найбільш вразливих категорій держава покриватиме всі 100% — тобто оренда стане фактично безоплатною.
«Якщо ж придбати житло людина зараз не може, для неї передбачена соціальна оренда», — наголосила Шуляк. Отримані орендні платежі не розчинятимуться в бюджеті, а спрямовуватимуться до спеціального револьверного фонду для будівництва нового соціального житла — це гарантує сталість системи.
Хто отримає пріоритет
Окремий фокус реформи — люди, які найбільше постраждали від російської агресії. Внутрішньо переміщені особи, ветерани та ті, хто втратив домівку через війну, матимуть пріоритетний доступ до соціальної оренди. Держава вже заклала на житлові потреби цих категорій понад 43 млрд гривень до кінця 2027 року.
Беззаперечний пріоритет на заселення також матимуть багатодітні родини, люди з інвалідністю, сім'ї військовослужбовців та загиблих захисників, а також діти-сироти. Водночас діятиме суворий фінансовий фільтр: якщо статки родини дозволяють самостійно взяти пільгову іпотеку чи вступити до житлово-будівельного кооперативу, претендувати на соціальне житло вона не зможе.
Де з'являться перші соціальні квартири
Україна вже отримала 100 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку із запланованих 400 мільйонів на реалізацію пілотного проєкту. За ці кошти соціальне житло зведуть у п'яти містах-фіналістах: Кропивницькому, Кременчуці, Львові, Миколаєві та Житомирі. Ці громади пройшли жорсткий багатоетапний відбір серед 25 претендентів.
Усі збудовані об'єкти залишатимуться винятково в комунальній власності громад. Рішення про надання квартир конкретним родинам ухвалюватиме місцева влада під час голосувань на сесіях рад. Окремий закон «Про житловий фонд соціального призначення», який визначить конкретні обмеження щодо доходу сім'ї, вартості житла та норм площі, планують ухвалити в першому кварталі 2027 року.
Як подати заявку на соціальну оренду
Повноцінний механізм запрацює після ухвалення закону «Про житловий фонд соціального призначення» та запуску Єдиної інформаційно-аналітичної системи. Очікується, що подати заявку можна буде онлайн — система автоматично перевірить дані заявника через державні реєстри та визначить, чи відповідає родина критеріям. Тим часом пілотні проєкти в п'яти містах стануть першим практичним тестом нової моделі — саме там відпрацюють алгоритми розподілу житла перед масштабуванням на всю країну.
Раніше портал Знай повідомляв, новобудови Львова коштують від 42 000 до 123 000 грн за «квадрат» — де найдорожче житло у серпні.
Також наш портал інформував, майже 10 мінімальних зарплат за квадрат: де в Україні найдорожче житло.
Більше деталей читай у матеріалі: пошкодило квартиру обстрілом — алгоритм дій і компенсація до 350 000 грн.
