До початку холодів залишається трохи більше двох місяців, а Київ досі пасе задніх у рейтингу готовності регіонів. За даними урядових структур, столиця значно відстає від інших областей за темпами ремонту тепломереж, оновлення обладнання та проведення гідравлічних випробувань. Частину робіт виконано лише частково, а низка об'єктів потребує додаткових перевірок і доопрацювання.
Ситуацію ускладнює те, що Київ має одну з найбільших і найскладніших систем теплопостачання в країні. Загальна вартість заходів Плану стійкості столиці на 2026 рік оцінюється приблизно в 37,4 млрд грн. За домовленістю між містом і центральною владою кожна сторона мала забезпечити близько половини цієї суми — тобто орієнтовно по 18–19 млрд грн.
Скільки грошей знайшов Київ
Як повідомляє видання Life.kyiv.ua з посиланням на депутата Київради Богдана Чорнія, місто акумулювало близько 19 млрд грн на реалізацію своєї частини Плану стійкості. У червні Київрада підтримала залучення кредиту Ощадбанку на 2,5 млрд грн. Також столиця планує отримати 50 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку для «Київтеплоенерго». Кошти мають спрямувати на теплопостачання, резервне живлення та енергетичну стійкість.
Крім того, Київ планує збільшити потужність розподіленої генерації більш ніж на 200 МВт. Таке обладнання має підтримувати роботу котелень, насосних станцій та інших життєво важливих об'єктів у разі пошкодження централізованої енергосистеми.
Що з державним фінансуванням
Позиція центральної влади відрізняється від міської. У Міністерстві розвитку громад та територій раніше повідомляли, що уряд уже виділив майже 4 млрд грн на заходи стійкості — на умовах співфінансування 50 на 50. Через Агентство відновлення держава займається захистом критичної інфраструктури та розвитком альтернативної теплової генерації.
Водночас у Київраді стверджують, що місто поки не бачить ані фактичного фінансування, ані початку будівельних робіт з боку уряду. За словами Богдана Чорнія, через затримку частину проєктів уже може бути складно завершити до холодів. Оновлений план столиці мали винести на розгляд Ради національної безпеки і оборони, однак остаточного рішення досі немає.
Ризики для мешканців: що кажуть експерти
Як пише «Слово і Діло», дискусія щодо можливих проблем із комунальною інфраструктурою розгорнулася після заяви генерал-майора запасу ЗСУ Сергія Кривоноса. Він припустив, що в разі тривалих перебоїв зі світлом Київ може залишитися без води, а каналізаційна система — вийти з ладу.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко називає такі прогнози надмірно тривожними. За його словами, найбільш вразливими можуть бути райони Лівого берега Києва, які значною мірою залежать від роботи великих теплоелектроцентралей. Віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира додає, що кількаденний блекаут сам по собі не призведе до масштабного затоплення нечистотами — об'єкти водоканалу мають резервне живлення, а насосні станції можуть працювати від генераторів.
Головною небезпекою фахівці називають тривалу відсутність опалення. У неопалюваних багатоповерхівках можуть замерзнути каналізаційні стояки, через що стоки не зможуть нормально відводитися. Найреалістичніший сценарій на зиму 2026–2027 — стабільніша робота каналізаційної системи порівняно з минулим сезоном, але локальні аварії в окремих будинках через проблеми з опаленням залишаються ймовірними.
Як мешканцям підготуватися до зими
З огляду на ризики, фахівці радять киянам уже зараз подбати про базову автономність. Ось що варто зробити:
- Перевірити стан внутрішньобудинкових труб та утеплити їх у підвалах і під'їздах — це можна зробити через ОСББ або керуючу компанію.
- Забезпечити резервне джерело тепла для квартири — хоча б один обігрівач або теплову гармату, а також запас пального для приватних будинків.
- Підготувати акумулятори та павербанки для живлення насосів індивідуального опалення.
- Уточнити у «Київтеплоенерго» графіки планових ремонтів у вашому районі та терміни їх завершення.
- Звернутися до ЦНАПу або районної адміністрації щодо програм компенсації на встановлення індивідуального опалення — держава відшкодовує до 17 500 грн.
Кабінет міністрів також виділив 3 млрд грн із резервного фонду на встановлення 216 блочно-модульних котелень до початку зими, зокрема в Києві. Водночас уряд заявляє про плани відновити та збудувати понад 10 ГВт генеруючих потужностей до холодів. Чи встигнуть — покаже найближчий місяць.
Раніше портал Знай повідомляв, компенсація до 17 500 грн на індивідуальне опалення: українців закликають не зволікати з переходом.
Також наш портал інформував, тарифи "Укрзалізниці" зростуть на 30%: доставка вугілля на ТЕС подорожчає — зима під загрозою.
