Шахраї вийшли на новий рівень цинізму — вони навчилися використовувати імена реальних посадовців, щоб виманювати гроші у довірливих українців. Цього разу під прицілом опинилися жителі та підприємці Бердичівського району — невідомі телефонують їм, представляючись начальником районної військової адміністрації Олександром Хомичем.

Схема проста й водночас небезпечна: людина отримує дзвінок або повідомлення в месенджері, де співрозмовник переконливо просить терміново переказати гроші — нібито на допомогу військовим, підтримку благодійних проєктів, установ чи інші «нагальні» потреби. Аферист посилається на особисте доручення керівника РВА або переконує, що діє безпосередньо від його імені.

Як шахраї втираються в довіру

Зловмисники підготувалися ґрунтовно. Для переконливості вони використовують справжні ім'я та прізвище Олександра Хомича, його реальні фотографії, офіційну назву адміністрації та державну символіку. У месенджерах створюють підроблені облікові записи, надсилають фальшиві листи, посвідчення, звернення та інші документи — усе виглядає максимально правдоподібно.

Окрему небезпеку становить психологічний тиск. Шахраї створюють штучне відчуття терміновості — просять не розголошувати інформацію про дзвінок, вимагають переказати гроші негайно, уникають надання часу на перевірку. Усе це — класичні прийоми соціальної інженерії, розраховані на те, щоб жертва не встигла схаменутися.

телефонні шахраї
телефонні шахраї

Офіційна заява: посадовець не телефонує

Бердичівська районна військова адміністрація виступила з офіційною заявою: Олександр Хомич не телефонує підприємцям із проханнями про фінансову допомогу та не доручав іншим особам проводити подібні збори. Будь-яке звернення від імені начальника РВА з вимогою або проханням перерахувати кошти є шахрайством.

В адміністрації наголосили, що навіть наявність фотографії посадовця чи документа з печаткою не підтверджує справжність звернення. Шахраї навчилися майстерно підробляти всі ці елементи.

Як розпізнати аферу: шість тривожних дзвіночків

Правоохоронці виділили конкретні ознаки, які мають насторожити під час розмови:

  • співрозмовник вимагає здійснити переказ негайно;
  • просить не розголошувати інформацію про дзвінок;
  • наполягає на переказі на особисту банківську картку;
  • спілкується виключно через месенджер;
  • не дає часу для перевірки інформації;
  • просить повідомити реквізити картки, пароль або код із SMS банку.

Навіть якщо людина називає реальні прізвища посадовців, військових чи керівників підприємств — це не доводить, що вона має стосунок до державної установи. Усю інформацію можна знайти у відкритих джерелах.

Що робити після підозрілого дзвінка

У Бердичівській РВА радять не сперечатися зі співрозмовником і не намагатися самостійно його викрити. Алгоритм дій простий:

1. Припиніть розмову. Не вступайте в дискусію, не ставте запитань — просто покладіть слухавку.

2. Нічого не переказуйте. Жодних грошей, жодних даних. Не переходьте за надісланими посиланнями, не повідомляйте номер картки, термін її дії, CVV-код, пароль або код підтвердження.

3. Зафіксуйте докази. Збережіть номер телефону, листування та отримані документи. Зробіть скриншоти повідомлень і сторінки користувача, запишіть номер рахунку або картки, на яку просили переказати гроші.

Популярні новини зараз
40 ракет за ніч над Києвом: українські зірки — про біль, руйнування та загиблих Новий закон змінює правила призначення пенсій: що потрібно знати українцям Бронь зникає за добу: користувачів "Резерв+" попередили Ризиковано переказувати навіть 1000 грн: ПриватБанк блокує рахунки
Показати ще

4. Телефонуйте 102. Повідомте поліцію про спробу шахрайства, надавши всі зібрані докази.

Якщо гроші вже переказали — дійте негайно

Якщо платіж уже здійснено, необхідно якнайшвидше зателефонувати до свого банку. Повідомте, що переказ пов'язаний із шахрайством, надайте реквізити отримувача та попросіть перевірити можливість блокування операції. Якщо зловмисникам повідомили дані платіжної картки, пароль до банківського застосунку або код підтвердження — картку й доступ до онлайн-банкінгу треба негайно заблокувати.

Після цього слід звернутися до поліції або подати заяву до Кіберполіції, додавши скриншоти, телефонні номери, реквізити рахунків і квитанцію про переказ. Національний банк також радить у разі розголошення платіжних даних одразу зв'язатися з банком і заблокувати картку чи рахунок. Чим швидше людина повідомить про інцидент, тим більше шансів повернути кошти.

Інформацію про реальні ініціативи, збори та звернення посадовців слід перевіряти через офіційну сторінку Бердичівської районної військової адміністрації або за контактами, оприлюдненими на її державному сайті. Про нову схему обману повідомила Бердичівська РВА та місцеве видання Субота.

Раніше портал Знай повідомляв, 20% будинків без резервного тепла: гроші є, та витрачають їх не туди.

Також наш портал інформував, чи може ТЦК оштрафувати двічі: суд став на бік військовозобов'язаного і повернув йому гроші.